2 Corinthians 1

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

Jump to: Chapter 2 →

1Павло, з волi Божої апостол Iсуса Христа, i Тимофiй брат, церквi Божiй, що в Коринфi, з усiма святими по всiй Ахайї:

2благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

3Благословен Бог i Отець Господа нашого Iсуса Христа, Отець милосердя i Бог усякої втiхи,

4Який втiшає у всякiй скорботi нашiй, щоб i ми могли втiшати тих‚ хто перебуває у всякiй скорботi‚ тiєю втiхою, якою Бог утiшає нас самих.

5Бо в мiру, як примножуються в нас страждання Христовi, примножує Христос i втiху нашу.

6Чи терпимо скорботи, ми терпимо скорботи для вашої втiхи i спасiння, що здiйснюється перенесенням тих самих страждань, якi й ми терпимо.

7I надiя наша на вас тверда. Чи втiшаємося ми, втiшаємося для вашої втiхи й спасiння, знаючи, що ви берете участь як у стражданнях наших, так i в утiшеннi.

8Бо не хочемо ми, браття, щоб вам було невiдомо про скорботу нашу, що трапилася з нами в Асiї, де було нам тяжко надмiру i над силу, так що не сподівалися залишитися живими,

9але самi в собi мали вирок до смерти для того, щоб надiятися не на самих себе, а на Бога, Який воскрешає мертвих,

10Який i врятував нас вiд такої близької смерти‚ i визволяє, i на Якого надiємось, що i ще визволить,

11при сприяннi й вашої молитви за нас, щоб за дароване нам, завдяки заступництву багатьох, багато хто дякував за нас.

12Бо похвала ця наша — є свiдченням совiсти нашої, що ми в простотi i боговгоднiй щиростi, не за тiлесною мудрiстю, але за благодаттю Божою, жили на свiтi, особливо ж у вас.

13I ми пишемо вам не iнше, як те, що ви читаєте або розумiєте i що, сподіваюсь, до кiнця зрозумiєте.

14Бо ви частково i зрозумiли вже, що ми будемо вашою похвалою, а рiвно й ви нашою, в день Господа нашого Iсуса Христа.

15I з цiєю певнiстю я мав намiр прийти до вас ранiше, щоб ви вдруге одержали благодать,

16i через вас пройти до Македонiї, з Македонiї знову прийти до вас, а ви провели б мене до Юдеї.

17Маючи такий намiр, хiба легковажно я вчинив? Або те, що я роблю, за плоттю роблю, так що в мене і «так, так», і «нi, нi»?

18Вiрний Бог, що наше слово до вас не було і «так», і «нi».

19Бо Син Божий, Iсус Христос, проповiданий у вас нами, мною та Силуаном i Тимофiєм, не був «так» i «нi»; але в Hьому Самому було «так», —

20бо всi обiтницi в Hьому «так»‚ i в Hьому «амiнь» — Богові на славу, через нас.

21А Той‚ Хто утверджує нас iз вами у Христi i Який помазав нас‚ є Бог,

22Вiн i поклав печать на нас‚ i дав запоруку Духа в серця нашi.

23Бога кличу в свiдки на душу мою, що, жаліючи вас, я досi не приходив до Коринфа,

24не тому, нiби ми беремо владу над вiрою вашою; але ми сприяємо радостi вашiй: бо вiрою ви твердi.

Jump to: Chapter 2 →