2 Corinthians 12

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 11 Jump to: Chapter 13 →

1Hе корисно хвалитися менi, бо я прийду до видiнь i одкровень Господнiх.

2Знаю чоловiка у Христi, який чотирнадцять рокiв тому (чи в тiлi — не знаю, чи без тiла — не знаю‚ Бог вiдає) узятий був до третього неба.

3I знаю про такого чоловiка (не знаю — в тiлi чи без тiла‚ Бог вiдає),

4що вiн був узятий в рай i чув невимовнi слова, яких людинi не можна переказати.

5Таким чоловiком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хiба тiльки немочами моїми.

6А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу iстину; але я утримуюсь, щоб нiхто не подумав про мене бiльше, нiж скiльки в менi бачить або чує вiд мене.

7А щоб я не звеличувався надзвичайнiстю одкровень, дано менi жало у плоть, ангел сатани, пригнiчувати мене, щоб я не величався.

8Тричi благав я Господа про те, щоб вiн вiдступився вiд мене.

9Але Господь сказав менi: «Досить для тебе благодатi Моєї, бо сила Моя виявляється в немочi». I тому я значно охочiше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в менi сила Христова.

10Тому я себе почуваю добре в немочах, у кривдах, у нестатках, у гонiннях, в утисках за Христа, бо, коли я немiчний, тодi сильний.

11Я дiйшов до безумства, хвалячись; ви мене до цього змусили. Вам би слiд було хвалити мене, бо в мене нi в чому нема недостатку супроти найперших апостолiв, хоч я i нiщо.

12Ознаки апостола виявилися перед вами всяким терпiнням, знаменнями, чудесами i силами.

13Бо чого не вистачає у вас перед iншими церквами, хiба тiльки того, що сам я не був вам тягарем? Простiть менi таку провину.

14Ось третiй раз я готовий iти до вас, і не буду вас обтяжувати‚ бо шукаю не вашого, а вас. Hе дiти повиннi збирати майно для батькiв, а батьки для дiтей.

15Я охоче буду витрачати своє i виснажувати себе за душi вашi, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше люблений вами.

16Припустимо, що сам я не обтяжував вас, але, бувши хитрим, лукавством брав з вас.

17Але чи користувався я чим вiд вас через кого-небудь з тих, кого посилав до вас?

18Я упросив Тита i послав iз ним одного з братiв: чи скористався Тит чим вiд вас? Чи не в одному дусi ми дiяли? Чи не однією дорогою ходили?

19Чи не думаєте ще, що ми тiльки виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христi, i все це, улюбленi, для вашого повчання.

20Бо я боюсь, щоб менi, прийшовши до вас, не знайти вас такими, якими не бажаю, також щоб i вам не знайти мене таким, яким не бажаєте; щоб не знайти у вас розбрату, заздрости, гнiву, сварок, наклепiв, нашептів‚ пихи, безладдя,

21щоб знов, коли прийду, не принизив мене у вас Бог мiй, i щоб не оплакувати менi багатьох, що згрiшили ранiш i не покаялись у нечистотi, блудi та непотребствi, яке чинили.

← Chapter 11 Jump to: Chapter 13 →