bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Exodus 12
Exodus 12
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 13 →
1
І сказав Господь Мойсеєві та Аарону в землі Єгипетській. промовляючи:
2
місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року.
3
Скажіть усій громаді [синів] Ізраїлевих так: у десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня по родинах, по агнцю на родину;
4
коли ж родина настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти.
5
Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз,
6
і нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заколе його все зібрання громади ізраїльської ввечері
7
і нехай візьмуть від крови його і помастять на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його;
8
нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні; з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його;
9
не їжте недопеченого м’яса, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами;
10
не залишайте від нього до ранку [і кістки його не розтрощуйте], але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
11
Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це — Пасха Господня.
12
А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській і вражу кожного первістка в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь.
13
І буде у вас кров знаменням на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров і пройду мимо вас, і не буде у вас пошести згубної, коли буду нищити землю Єгипетську.
14
І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в ньому і свято Господнє в [усі] роди ваші; як установлення вічне святкуйте його.
15
Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня знищіть квасне в домах ваших, тому що хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде із середовища Ізраїля.
16
І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них; тільки те́, що є кожному, одне те́ можна робити вам.
17
Дотримуйтесь опрісноків, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі Єгипетської, і додержуйте день цей у роди ваші, як установлення вічне.
18
З чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того самого місяця;
19
сім днів не повинно бути закваски в домах ваших, бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде із громади [синів] Ізраїлевих, чи то подорожній, чи хто природний житель землі тієї.
20
Нічого квасного не їжте; в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб.
21
І скликав Мойсей усіх старійшин [синів] Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців за сімействами вашими і заколіть пасху;
22
і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечини й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині; а ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку.
23
І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.
24
Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх повіки.
25
Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
26
І коли скажуть вам діти ваші: що це за служіння?
27
скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли уражав єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і поклонився.
28
І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
29
Опівночі Господь уразив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка фараона, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився у в’язниці, і все первородне з худоби.
30
І встали вночі фараон сам і всі раби його і весь Єгипет; і зчинився великий крик [по всій землі] Єгипетській, тому що не було дому, де не було б мертвих.
31
І покликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі і сказав [їм]: встаньте, вийдіть із середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і підіть, звершуйте служіння Господу [Богу вашому], як говорили ви;
32
і дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили; і підіть і благословіть мене.
33
І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї; бо говорили вони: ми усі помремо.
34
І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло; діжки їх, зав’язані в одежах їхніх, були на плечах їхніх.
35
І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея і просили у єгиптян речей срібних і речей золотих і одягу.
36
Господь же дав милість народу [Своєму] в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
37
І вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса в Сокхоф — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей;
38
і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна і велика худоба, стадо дуже велике.
39
І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу.
40
Часу ж, у який сини Ізраїлеві [і батьки їхні] жили в Єгипті [і в землі Ханаанській], було чотириста тридцять років.
41
Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі Єгипетської вночі.
42
Це — ніч служіння Господу за визволення їх із землі Єгипетської; ця сама ніч — служіння Господу у всіх синів Ізраїлевих у роди їхні.
43
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: ось устав Пасхи: ніякий іноплемінник не повинен їсти її;
44
а всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її;
45
поселенець і найманець не повинен їсти її.
46
В одному домі належить їсти її, [не залишайте від неї до ранку,] не виносьте м’яса геть з дому і кісток її не розтрощуйте.
47
Уся громада [синів] Ізраїля повинна звершувати її.
48
Якщо ж оселиться у тебе подорожній і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як природний житель землі; а ніякий необрізаний не повинен їсти її;
49
один закон нехай буде і для природного жителя і для подорожнього, який оселився між вами.
50
І зробили всі сини Ізраїлеві: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
51
У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 13 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40