bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Exodus 22
Exodus 22
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 23 →
1
Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю.
2
Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому;
3
але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним;
4
якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі.
5
Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого.
6
Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу.
7
Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі;
8
а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого.
9
Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі.
10
Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, —
11
клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити;
12
а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його;
13
якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить.
14
Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити;
15
якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну.
16
Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину;
17
а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
18
Ворожки не залишай у живих.
19
Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть.
20
Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений.
21
Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській.
22
Ні вдови, ні сироти не утискуйте;
23
якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх,
24
і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами.
25
Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього лихви.
26
Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її,
27
тому що вона є єдиний покров у нього, вона — одіяння тіла його: в чому буде він спати? отже, коли він буде волати до Мене, Я почую, бо Я милосердий.
28
Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не паплюж.
29
Не барися [приносити Мені] початки від току твого і від точила твого; віддавай Мені первістка із синів твоїх;
30
те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені.
31
І будете в Мене людьми святими; і м’яса, роздертого звіром у полі, не їжте, псам кидайте його.
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 23 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
Recommended Reading
Commentary
Exodus Commentaries
→
Devotional
Exodus Devotional Guide
→
Get This Bible
Ukrainian Bible (Патріарха Філарета) Study Bible
→