Galatians 1

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

Jump to: Chapter 2 →

1Павло апостол, обраний не людьми i не через людину, але Iсусом Христом i Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,

2i вся братiя, яка зi мною, — Церквам Галатiйським:

3благодать вам i мир вiд Бога Отця i Господа нашого Iсуса Христа,

4Який вiддав Себе Самого за грiхи нашi, щоб визволити нас вiд сучасного лукавого вiку, з волi Бога i Отця нашого;

5Йому i слава на вiки вiкiв. Амiнь.

6Дивуюся, що вiд того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до iншого благовiстування,

7яке, зрештою, не iнше, а тiльки є люди, що бентежать вас i хочуть спотворити благовiстування Христове.

8Та коли б навiть ми або ангел з неба став благовiстити вам не те, що ми вам благовiстили, нехай буде анафема.

9Як ми ранiше казали, так i тепер ще говорю: хто благовiстить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема.

10Чи в людей я шукаю тепер благоволiння, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я i тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим.

11Сповiщаю ж вам, браття, що Євангелiє, яке я благовiстив, не є людське;

12бо я прийняв його i навчився не вiд людини, а через одкровення Iсуса Христа.

13Ви чули про мiй попереднiй спосiб життя в юдействi, що я жорстоко гнав Церкву Божу та руйнував її

14i перевершував у юдействi багатьох ровесникiв моїх у роді моєму, будучи надмiрним ревнителем батькiвських моїх передань.

15Коли ж Бог, Який обрав мене вiд утроби матерi моєї i покликав благодаттю Своєю, благоволив

16вiдкрити в менi Сина Свого, щоб я благовiстив Його язичникам, — я не став тодi ж радитися з плоттю i кров’ю

17i не пiшов у Єрусалим до тих, що стали апостолами ранiше за мене, а пiшов до Аравiї i знову повернувся в Дамаск.

18Потiм‚ через три роки‚ пiшов я до Єрусалима побачити Петра i пробув у нього днiв п’ятнадцять.

19Іншого з апостолiв не бачив нікого, тільки Якова, брата Господнього.

20А те, що пишу вам, як перед Богом, не обманюю.

21Потiм я пiшов до країн Сирiї та Киликiї.

22Церквам Христовим в Юдеї я особисто не був вiдомий,

23вони лише чули, що той, хто гнав їх колись, тепер благовiстить вiру, яку ранiш знищував, —

24i славили Бога за мене.

Jump to: Chapter 2 →