Galatians 2

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Потiм, через чотирнадцять рокiв, я знову пiшов до Єрусалима з Варнавою, взявши з собою i Тита.

2Пiшов же за одкровенням i виклав їм, i особливо знатнiшим, благовiстування, яке я проповiдую язичникам, чи, бува, не даремно я труджуся або трудився.

3Але вони й Тита, який був зi мною, хоч i еллiна, не примушували обрiзатися,

4а перед лжебраттями, котрi потай прийшли пiдглядати нашу свободу, яку ми маємо в Христi Iсусi, щоб пiдкорити нас,

5ми нi в чому не поступилися i не скорились, щоб iстина благовiстування зберiгалась у вас.

6I у знаменитих будь-чим, якими б вони не були колись, для мене немає нiчого особливого. Бог на особу не вважає. I мені знаменитi нiчого не додали.

7Hавпаки, побачивши, що менi довiрено благовiстя серед необрiзаних, як Петровi серед обрiзаних

8(бо Той, Хто сприяв Петровi в апостольствi у обрiзаних, сприяв i менi у язичників),

9i довiдавшись про благодать, дану менi, Якiв, Кифа та Iоан, визнанi стовпи, подали менi руку єднання, щоб нам iти до язичникiв, а їм до обрiзаних,

10тiльки щоб ми пам’ятали про вбогих, що я i намагався виконувати ретельно.

11Коли ж прийшов Петро до Антиохiї, то я особисто протистав йому, бо вiн заслуговував на нарiкання.

12Бо до прибуття деяких вiд Якова вiн їв разом iз язичниками; а коли тi прийшли, вiн почав таїтися та вiдсторонятися, побоюючись обрiзаних.

13Разом з ним лицемiрили й iншi юдеї, так що навiть Варнава пристав до лицемiрства їхнього.

14А коли я побачив, що вони дiють неправдиво щодо iстини євангельської, я сказав Петровi перед усiма: якщо ти, будучи юдеєм, живеш по-язичеськи, а не по-юдейськи, то навiщо примушуєш язичникiв жити по-юдейськи?

15Ми за природою юдеї, а не грiшники з язичникiв.

16Однак, дiзнавшись, що людина виправдовується не дiлами закону, а тiльки вiрою в Iсуса Христа, i ми увiрували в Христа Iсуса, щоб виправдатися вiрою в Христа Iсуса, а не дiлами закону; бо дiлами закону не виправдається нiяка плоть.

17Якщо ж ми, шукаючи виправдання у Христi, самi виявилися грiшниками, то невже Христос є служитель грiха? Аж нiяк!

18Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем.

19Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я спiврозп’явся Христовi,

20i вже не я живу, а живе в менi Христос. А що нинi живу в плотi, то вiрою живу в Сина Божого, Який полюбив мене i вiддав Себе за мене.

21Hе вiдкидаю благодатi Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →