Proverbs 8

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →

1Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?

2Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;

3вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:

4«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!

5Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.

6Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;

7бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;

8усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;

9усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.

10Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;

11тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.

12Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.

13Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.

14У мене рада і правда; я розум, у мене сила.

15Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;

16мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.

17Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;

18багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;

19плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.

20Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,

21щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]

22Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку;

23від віку я помазана, від початку, раніше буття землі.

24Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води.

25Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів,

26коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.

27Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні,

28коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні,

29коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі:

30тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи,

31радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими.

32Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої!

33Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них.

34Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх!

35тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа;

36а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть».

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →