1 Corinthians 10

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →

1Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що батьки ваші усі були під хм арою, і всі пройшли через море;

2І всі хрестилися в Мойсея у хмарі і в морі.

3І всі їли одну і ту ж духовну їжу;

4І всі пили одне й те ж духовне питво, бо пили з духовної Скелі що йшла за ними, а Скеля була Христос.

5Але не для багатьох із них була добра воля Бога; бо вони уражені були в пустелі.

6А це були приклади для нас, щоб ми не були жадливими на лихе, як вони були жадливі.

7Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про котрих написано: Народ сів їсти і пити, і підвівся грати.

8Не будемо блудодіяти, як деякі з них блудодіяли, і впродовж одного дня загинуло їх двадцять три тисячі.

9Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від гадюк.

10Не ремствуйте, як деякі з них ремствували, і загинули від винищувача.

11Усе, що відбувалося з ними, як приклади, а описане для застереження нам, котрі сягнули останніх віків.

12А тому, хто гадає, що він стоїть, бережися, щоб не впасти.

13Вас запопала спокуса не інша, як людська, і вірний Бог, Котрий не попустить вам бути спокушеним над силу, але під час спокуси дасть також полегшення, аж так, щоб ви могли витримати її.

14Отож, улюблені мої, втікайте від ідолослужіння.

15Я кажу вам як розважливим; самі поміркуйте про те, що оповідаю;

16Чаша благословення, котру благословляємо, чи не є прилучення Крови Христової? Хліб, котрого ламаємо, чи не є прилучення Тіла Христового?

17Один хліб, і ми численні – одне тіло; бо всі причащаємося від одного хліба.

18Подивіться на Ізраїля за плоттю: ті, котрі їдять пожертви, чи не учасники жертовника?

19То що я кажу? Що ідольська пожертва чогось варта? Або ідоложертовне щось важить?

20Нічогісінько! Але, що погани, приносячи пожертви, приносять бісам, а не Богові; бо я не хочу, щоб ви спілкувалися з бісами.

21Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.

22Невже ми наважимося дратувати Господа? Хіба ми сильніші від Нього?

23Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та не все на науку.

24Ніхто не шукай свого, але кожний добра іншому ближньому;

25Їжте все, що на торговищі продається, без найменшого сумніву, для спокою совісті.

26Бо Господня земля, і що виповнює її.

27Якщо хтось з невірних покличе вас, і ви захочете піти, – то все, що вам запропонують, їжте без жодного сумніву, для спокою совісті.

28Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, – то не їжте заради того, хто повідав вам, і заради совісті; бо Господня земля, і все, що виповнює її.

29А совість завважую не свою власну, а іншого; бо нащо моїй свободі діставати осуд від чужої совісті інших людей?

30Якщо я з удячності приймаю їжу, то нащо карати мене за те, за що я дякую?

31Отож, чи їсте, чи п’єте, чи інше щось чините, все чиніть для слави Божої.

32Не будьте спокусою ні юдеям, ні грекам, ні Церкві Божій.

33Оскільки я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, але користі багатьох, щоб вони врятувалися.

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →