bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
1 Samuel 17
1 Samuel 17
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 18 →
1
Филистимляни зібрали свої війська на війну, і зібралися вони до Сохо, що Юдине, і отаборилися поміж Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.
2
А Саул та ізраїльтяни зібралися в долині Елі, отаборилися й приготувалися до війни супроти филистимлян.
3
І стали филистимляни на горі з одного боку, а ізраїльтяни на іншій горі з другого боку, а поміж ними була долина.
4
І вийшов із табору филистимського одноборець на ймення Ґоліят із Ґату; зростом він шести ліктів і п’ядь.
5
А на голові його – мідний шолом і одягнений він був у панцера з луски; а вага панцеру його – п’ять тисяч шеклів міді.
6
Мідні наголінники на ногах його, і мідний щит за плечима його.
7
І держак списа його був, як ткацький брус, а вістря списа його – шістсот шеклів заліза. А перед ним несли щита.
8
І зупинився він, і кричав до Ізраїлевих полків, говорячи: Навіщо вийшли ви воювати? Чи не филистимлянин я, а ви не раби Саулові? Виберіть собі чоловіка, і нехай зійде до мене.
9
Якщо він зможе позмагатися зі мною, і заб’є мене, то ми станемо вам рабами; а якщо я здолаю його і заб’ю його, то ви будете нашими рабами і слугуватимете нам.
10
І сказав филистимлянин: Сьогодні я посоромлю полки ізраїльські; дайте мені чоловіка, і будемо битися удвох.
11
І почув Саул і всі ізраїльтяни ці слова филистимлянина і жахнулися.
12
А Давид був сином того мужа з місцевості єфратян, з Юдиного Віфлеєму, на ймення Єссей, що мав аж восьмеро синів. Цей чоловік за днів Саула сягнув похилих літ і був старшим серед мужів.
13
Три старших сини Єссеєві пішли з Саулом на війну: старший Еліяв, а другий за ним – Авінадав, і третій – Шамма
14
А Давид був найменший. Троє старших пішли з Саулом.
15
Тим часом, Давид повернувся від Саула, щоб випасати вівці батька свого у Віфлеємі.
16
І виступав филистимлянин той уранці і ввечері, і виставляв себе сорок днів.
17
І сказав Єссей Давидові, синові своєму: Візьми для братів своїх ефу пряженого зерна і десять хлібів, і віднеси швиденько до табору своїм братам.
18
А оцих десять шматків сиру віднесеш для тисяцького, і вивідаєш про поводження братів своїх, а також про їхні потреби.
19
А Саул, і вони, і всі ізраїльтяни розмістилися в долині Елі, готувалися воювати з филистимлянами.
20
І підвівся Давид удосвіта і полишив отару свою на сторожа і, взявши те, що звелів батько, пішов, як наказав йому Єссей; і прийшов до обозу, коли військо виходило до бойового строю і з криком готувалося до бою.
21
І вишикувалися ізраїльтяни і филистимляни – військо супроти війська, і з криком готувалися до бою.
22
Давид залишив свою ношу обозній сторожі і побіг до війська, та вітав братів своїх.
23
І ось, коли він розмовляв з ними, одноборець, на ймення Ґоліят, филистимлянин з Ґату, виступив наперед із війська і говорив ті самі слова, а Давид почув.
24
І всі ізраїльтяни, забачивши цього чоловіка, утікали від нього і вельми боялися.
25
І говорили ізраїльтяни: Ви бачите цього чоловіка, що перед військом вигукує? Він вийшов, аби зневажити Ізраїля. Якби хтось убив його, збагатив би його цар великим багатством, і дочку свою віддав би за нього, і дім батька його вчинив би вільним в Ізраїлі.
26
І сказав Давид людям, які стояли біля нього: Як віддячать тому, хто заб’є цього филистимлянина і зніме образу з Ізраїля? Бо хто оцей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки живого Бога?
27
І сказав йому народ ті самі слова, говорячи: Ось, що вчинено буде тому чоловікові, котрий заб’є його.
28
І почув Еліяв, старший брат Давидів, що говорив він з людьми, і розгнівався Еліяв на Давида, і він сказав: Чого ти зійшов? І на кого залишив небагатьох овечок тих у пустелі? Я знаю пиху твою і погане серце твоє; ти прийшов подивитися на битву.
29
І сказав Давид: А що ж це я вчинив? Чи не слова оце?
30
І відвернувся од нього до другого, і говорив ті самі слова, і відповідав йому народ, як передніше.
31
І почули слова, котрі говорив Давид, і переказали Саулові, і той прикликав його.
32
І сказав Давид Саулові: Нехай же ніхто не змаліє духом через нього; служник твій піде і битиметься з цим филистимлянином.
33
І сказав Саул Давидові: Не можеш ти йти супроти цього филистимлянина, аби позмагатися з ним, бо ти ще юнак, а він вояк від юности своєї.
34
І сказав Давид Саулові: Служник твій пас вівці у батька свого, і коли, траплялося, приходив лев чи ведмідь і забирав вівцю з отари,
35
То я гнався за ним і нападав на нього, і відбирав із пащі його; а якщо він кидався на мене, то я брав його за патли, і долав його, і умертвляв його.
36
І лева і ведмедя убивав служник твій, і з оцим филистимлянином необрізаним буде те саме, що й з ними, через те, що так ганьбить військо Бога живого.
37
І сказав Давид: Господь, Котрий звільняв мене від лева і ведмедя, звільнить і від руки цього филистимлянина. І сказав Саул Давидові: Йди, і нехай буде Господь з тобою.
38
І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав шолома мідного на його голову, і натягнув на нього панцера.
39
І оперезався Давид мечем його по верхньому вбранні, і почав ходити, бо не звик до такого обладунку. Потім сказав Давид Саулові: Я не можу ходити в цьому; я не звик. І скинув Давид все це із себе.
40
І взяв посоха в руку свою, і вибрав собі п’ятеро гладеньких каменів із струмка, і поклав їх в пастухову сумку, котра була з ним; і з сумкою і з пращею в руці своїй виступив супроти филистимлянина.
41
Виступив і филистимлянин, йдучи і наближаючись до Давида, і зброєносець йшов попереду в нього.
42
І глянув филистимлянин, і побачив Давида, з презирством подивився на нього; бо він був молодий, рум’яний і вродливий обличчям.
43
І сказав филистимлянин Давидові: Що ти йдеш на мене з палицею? Хіба я собака? І прокляв филистимлянин Давида своїми богами.
44
І сказав филистимлянин Давидові: Підійди до мене, і я віддам тіло твоє птахам небесним і звірам польовим.
45
А Давид відповідав филистимлянинові: Ти йдеш супроти мене з мечем і списом та щитом, а я йду супроти тебе у ймення Господа Саваота, Бога війська Ізраїлевого, котре ти зневажив.
46
Нині віддасть тебе Господь в руку мою, і я заб’ю тебе, і зніму з тебе голову твою, і віддам трупи війська филистимського птахам небесним і звірам земним, і спізнає вся земля, що є Бог в Ізраїлі.
47
І спізнає вся ця громада, що не мечем і списом рятує Господь, бо це війна Господня, і Він віддасть вас у руки наші.
48
Коли филистимлянин підвівся і почав підходити і наближатися назустріч Давидові, Давид квапливо побіг до шереги назустріч филистимлянинові.
49
І опустив Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя і кинув із пращі, і уразив филистимлянина в чоло так, що камінь застряг йому в чолі, і він упав обличчям на землю.
50
Отак подолав Давид филистимлянина пращею і каменем, і вразив филистимлянина і вбив його; а меча не було в руках Давида.
51
Тоді Давид підбіг і наступив на филистимлянина, узяв меча його і витягнув з піхов, ударив його, і відтяв ним голову його; филистимляни, забачивши, що дужак їхній помер, повтікали.
52
І піднялися мужі ізраїльські і юдейські, і вигукнули, і гнали филистимлян до входу в долину і до воріт Екрону. І падали уражені филистимляни по дорозі аж до Шаараїму, і до Ґату, і аж до Екрону.
53
І повернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, і пограбували табір їхній.
54
І взяв Давид голову филистимлянина, і згодом відніс її до Єрусалиму, а зброю його поклав у шатрі своєму.
55
Коли Саул побачив Давида, який виходив супроти филистимлян, то сказав Авнерові, старшині війська: Авнере! Чий син оцей юнак? Авнер сказав: Нехай живе твоя душа, царю, але я не знаю.
56
І сказав цар: Так запитай, чий син цей юнак?
57
А коли Давид повертався після поразки филистимлянина, то Авнер узяв його і привів до Саула, і голова филистимлянина була в руках його.
58
І запитав його Саул: Чий ти син, юначе? І відповідав Давид: Син служника твого Єссея з Віфлеєму.
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 18 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31