1 Samuel 26

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 25 Jump to: Chapter 27 →

1Прийшли зіфеяни до Саула в Ґів’ю, говорячи: Ось, Давид переховується у нас на пагорбі Хахіла, що праворуч від Єшімону!

2І підвівся Саул, і спустився в пустелю Зіф, і з ним три тисячі мужів, вибраних з Ізраїля, щоб шукати Давида в пустелі Зіф.

3І отаборився Саул на пагорбі Хахіли, що праворуч від Єшімону, при дорозі; а Давид був у пустелі і бачив, що Саул вийшов за ним до пустелі.

4І послав Давид вивідувачів, і переконався, що Саул справді-таки прийшов.

5А Давид підвівся і наблизився до місця, де таборував Саул. І Давид побачив те місце, де спав Саул та Авнер, син Нерів, старший його війська. Саул спав у шатрі, а народ таборував навколо нього.

6І обернувся Давид, і сказав до хеттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто піде зі мною до Саула в табір? І сказав Авішай: Я піду з тобою.

7І прийшов Давид з Авішаєм до Саулового народу вночі, аж ось, Саул лежить, спить у шатрі, і спис його застромлений в землю у приголів’ї його, а Авнер та народ лежать довкола нього.

8Авішай сказав Давидові: Віддав Бог нині ворога твого в руки твої; отож, дозволь, я прохромлю його списом аж до землі єдиним ударом, і не повторю удару.

9Але Давид сказав Авішаєві: Не вбивай його; бо хто, піднявши руку свою на помазанця Господнього, залишився без покари?

10І сказав Давид: Живий Господь! Нехай уразить його Господь; або надійде день його, і він помре, або ж піде на війну і загине; а мене нехай не допустить Господь піднести руку мою на помазанця Господнього.

11А візьми списа, котрий у приголів’ї його, і посудину з водою, і підемо до себе.

12І взяв Давид списа і посудину з водою у приголів’ї Саула, і пішли вони до себе; і ніхто не бачив, і ніхто не знав, і ніхто не прокинувся, але всі спали; тому що сон від Господа запопав їх.

13І перейшов Давид на другий бік, і став на верховині гори на значній віддалі між ними.

14І звернувся Давид до народу і Авнера, Нерового сина, говорячи: Відповідай, Авнере! І відповідав Авнер, і сказав: Хто ти, що кричиш і непокоїш царя?

15І сказав Давид Авнерові: Чи не муж ти, і хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнуєш ти володаря свого, царя? Бо приходив один з народу, аби погубити царя, володаря твого.

16Не добре ти це вчиняєш, живий Господь! Ви – сини смерти, бо не пильнували ви володаря свого, помазанця Господнього! Подивися, де спис і посудина з водою, що була у приголів’ї його?

17І впізнав Саул голос Давидів, і сказав: Чи твій це голос, сину мій Давиде? І сказав Давид: Мій голос, володарю мій, царю.

18І сказав іще: За що володар мій переслідує служника свого? Що я вчинив? Яке зло в руці моїй?

19І нехай нині, я благаю, вислухає володар мій, цар, слово служника свого; якщо Господь підбурить тебе супроти мене, то нехай Він прийме це приношення; а якщо це будуть сини людські, то прокляті вони перед Господом; тому що вони прогнали мене нині, щоб не належати мені до Господнього спадку, говорячи: Ходи, служи чужим богам.

20Нехай же не проллється кров моя на землю перед Господом; тому що цар Ізраїля вийшов шукати одну блоху, як ото бігають за куріпками в горах.

21І сказав Саул: Згрішив я, повернися, сину мій Давиде; бо я вже не вчиню тобі лиха, тому що життя моє було дороге в очах твоїх; нерозумно вчиняв я, і дуже багато грішив.

22І відповідав Давид, і сказав: Ось, спис царя; нехай один із юнаків прийде і візьме його.

23І нехай відплатить Господь кожному за його правду і за справедливість його, отак, як Господь віддав тебе в руки мої, але я не захотів піднести руки моєї на помазанця Господнього.

24Отож, як дороге було життя твоє нині в очах моїх, так нехай поціновується моє життя в очах Господа, нехай же визволить мене від усякого лиха!

25І сказав Саул Давидові: Благословенний ти, сину мій Давиде: і діло велике звершиш, і подолати подолаєш. І пішов Давид своїм шляхом, а Саул повернувся на своє місце.

← Chapter 25 Jump to: Chapter 27 →