2 Corinthians 8

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →

1Більше того, повідомляємо вам, браття, про благодать Божу, даровану церквам македонським;

2Бо вони серед великого випробування скорботами виповнені радістю, і глибока убогість їхня збагатилася багатством їхньої щирости;

3Бо вони добродійні в міру сили своєї і понад силу, – я тому свідок.

4Вони вельми переконливо просили нас прийняти дара і участь їхню в служінні святині;

5І не лише те, чого ми сподівалися, але вони віддали самих себе, по-перше, – Господові, а потім також нам, з волі Божої;

6А тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і скінчив у вас також цю добру справу.

7І оскільки ви багаті вірою і словом, і пізнанням, і всілякою ревністю, і любов’ю вашою до нас, – так само збагачуйтеся й цією доброчинністю.

8Кажу це не у вигляді наказу, але ревністю інших відчуваю щирість також і вашої любови.

9Бо ви спізнали благодать Господа нашого Ісуса Христа, що Він, будучи багатий, зубожів заради вас, щоб ви збагатилися Його зубожінням.

10Я даю на те пораду: бо це корисне вам, котрі не лише почали це чинити, але й бажали цього ще з минулого року.

11Звершіть же тепер саму справу, щоб, чого ревно бажали, те й було звершене в міру можливости.

12Бо якщо є гаряча ревність, то вона приймається з огляду на те, хто що має, а не на те, чого не має.

13Хай не буде для інших полегшення, а для вас тягарем, але, щоб рівність була для всіх.

14Нині ваш достаток нехай доповнює їхні нестатки; а пізніше їхній достаток доповнюватиме ваші нестатки, аби рівність була.

15Як написано: Хто зібрав багато, не мав зайвого; а хто – мало, не мав нестачі.

16Дяка Богові, що вклав у Титове серце таку ж ревність до вас;

17Бо, хоч я просив його, проте він, будучи вельми старанним, пішов до вас самохіть.

18Ми послали з ним також брата, котрого по всіх церквах хвалять за проповідь Євангелії.

19І при цьому вибраного від церков сприяти нам для цього доброчинства, котрому ми служимо для слави Самого Господа і згідно з вашою ревністю,

20Остерігаючись того, щоб нам не зазнати дорікання від когось при такій щедрості приношень, котрі довіряються нашому служінню;

21Бо ми дбаємо про добре не лише перед Господом, але й перед людьми.

22Ми послали з ними й брата нашого, котрого ревність часто була перевірена, і котрий нині ще старанніший з великої певности, яку я маю щодо вас.

23Що стосується Тита, – це мій приятель і співробітник у вас; а щодо братів наших, – це посланці церков, і слава Христова.

24Отож, перед обличчям церков дайте їм доказа любови вашої і того, що ми справедливо хвалимося вами.

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →