bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Ezekiel 37
Ezekiel 37
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 36
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 38 →
1
Була на мені рука Господня, і Господь вивів мене духом, і поставив мене серед поля, і воно було повнісіньке кістками, –
2
І обвів мене довкола біля них, і ось, вельми багато їх на поверхні поля, і всі вони вельми сухі.
3
І сказав мені: Сину людський! Чи оживуть оці кістки? Я сказав: Господе Боже! Ти відаєш про це.
4
І сказав мені: Сину людський! Повідай пророцтво на ці кістки і скажи їм: Кості сухі! Слухайте слово Господнє!
5
Так говорить Господь Бог кісткам оцим: Ось, Я введу у вас духа, – і оживете,
6
І обкладу вас жилами і виросте на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас духа, – і оживете, і спізнаєте, що Я – Господь.
7
Я повідав пророцтво, як наказано мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось порухи, і почали наближатися кістки, кістка з кісткою своєю.
8
І бачив я: І ось, жили були на них, і з’явилося тіло, і шкіра покрила його зверху, а духа не було в них.
9
Тоді сказав Він мені: Повідай пророцтво духові; повідай пророцтво, сину людський, і скажи духові: Так говорить Господь Бог: Від чотирьох вітрів прийди, духу, і дихни на оцих убитих, і вони оживуть.
10
І я повідав пророцтво, як Він звелів мені, і увійшов до них дух, – і вони ожили, і звелися на ноги свої – вельми, вельми значне військо.
11
І сказав Він мені: Сину людський! Кістки оці – увесь дім Ізраїля. Ось, вони кажуть: Висохли кості наші, і загинула надія наша: бо ми відірвані од коріння.
12
Тому повідай пророцтво і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народе Мій, з гробів ваших, і заведу вас на землю Ізраїлеву.
13
І спізнаєте, що Я – Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народе Мій, з гробів ваших,
14
І вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поселю вас на землі вашій, – і спізнаєте, що Я – Господь, сказав це, – і вчинив, – говорить Господь.
15
І було до мене слово Господнє:
16
А ти, сину людський, візьми собі одне берло і напиши на ньому: Юді і синам Ізраїлевим, що є в спільноті з ним; і ще візьми берло і напиши на ньому: Йосипові; це – берло Ефраїма і всього дому Ізраїлевого, що з ним у спільноті.
17
І склади їх у себе один з одним, в один жезл, щоб вони в руці твоїй стали одним.
18
І коли запитають у тебе сини народу твого: Чи не повідаєш нам, що це в тебе?
19
Тоді скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я візьму берло Йосипове, котре в руці Ефраїма і в спільноті з ним колін Ізраїлевих, і долучу їх до нього, до берла Юдиного, і вчиню їх одним берлом, і будуть одне у руці Моїй.
20
А коли обидва берла, на котрих ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їхніми,
21
То скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я візьму синів Ізраїля з-поміж народів, між котрими вони живуть, і зберу їх звідусіль, і приведу їх на землю їхню.
22
На цій землі, на горах Ізраїля Я вчиню їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх їх, і не будуть уже двома народами, і вже не будуть надалі ділитися на двоє царств.
23
І не будуть уже опоганювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми, і визволю їх з усіх місцин замешкання їхнього, де вони грішили, і очищу їх, – і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
24
А служник Мій Давид буде Царем над ними і пастирем усіх їх, і вони будуть ходити у заповідях Моїх і приписи Мої будуть пильнувати і виконувати їх.
25
І будуть жити на землі, котру Я дав служникові Моєму Якові, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і служник Мій Давид буде князем у них вічно.
26
І складу з ними заповіта миру, заповіт вічний буде з ними. І дам раду їм, і примножу їх і поставлю серед них святиню Мою навіки.
27
І буде в них житло Моє, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
28
І спізнають народи, що Я – Господь, Котрий освячує Ізраїля, коли святиня Моя буде серед них повіки.
← Chapter 36
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 38 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48