bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Job 30
Job 30
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 31 →
1
А нині насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, чиїх батьків я не погодився б розмістити із псами моєї худоби.
2
І сила рук їхніх для чого мені? Над ними вже проминув час.
3
Убогістю і голодом виснажені, вони втікають у безводний степ, похмурий і спустошений;
4
Скубуть зело біля кущів, і ягоди ялівцю – хліб їхній.
5
З громади проганяють їх, погрожують їм, як злодіям,
6
Щоб замешкали вони у вирвах потоків, в ущелинах землі і скель.
7
Ревуть поміж кущами, туляться під терном.
8
Люди зневажені, люди без імення, погань землі.
9
Оце їхньою учинився я нині піснею і харчем розмови їхньої.
10
Вони гидують мною, віддаляючись од мене, і не утримуються плювати перед лицем моїм.
11
Оскільки Він розв’язав повід мій, то вони скинули з себе вуздечку переді мною.
12
По праву руку підводиться цей гад; збиває мене з ніг, спрямовує небезпечні свої шляхи до мене.
13
А мою стежку зіпсували; усе встигли вчинити в ній заради моєї загибелі, не маючи помічника.
14
Вони прийшли до мене, неначе крізь широкий пролом, з гамором кинулися на мене.
15
Жахіття кинулося до мене, наче вітер, розвіялася зверхність моя, і щастя моє промчало, мов та хмарина,
16
І нині виливається душа моя в мені, дні скорботи оточили мене.
17
Уночі ниють у мені кістки мої, і жили мої не мають спокою.
18
З великими складнощами скидають одежу мою; краї хітону мого затісні для мене.
19
Він кинув мене у твань, і я став, як тлін і попіл.
20
Я волаю до Тебе, а Ти не зважаєш на мене, – стою, а Ти лише дивишся на мене.
21
Ти став жорстоким до мене; міцною рукою ворогуєш супроти мене.
22
Ти підніс мене, і примусив линути за вітром, і засмучуєш мене.
23
Авжеж, я знаю, що Ти провадиш мене до смерти і в дім, де збираються всі, що живуть.
24
Так, Він не простягне руки Своєї на дім кісток, чи будуть вони кричати при своєму руйнуванні?
25
Чи не плакав я за тими, хто страждав? Чи не стогнала душа моя за бідних?
26
Коли я сподівався добра, прийшло лихо; коли чекав на світло, сталася пітьма.
27
Мої нутрощі киплять і не перестають; зустріли мене дні печалі.
28
Я ходжу почорнілий, але не від сонця; підводжуся в зібранні і кричу.
29
Я став братом шакала, і приятелем совам.
30
Моя шкіра зчорніла на мені, і кістки мої обгоріли від спекоти.
31
І арфа моя стала журливою, і сопілка моя – голосом плачу.
← Chapter 29
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 31 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42