bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Mark 12
Mark 12
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 13 →
1
І почав говорити до них притчами: Один чоловік посадив виноградника, обгородив його парканом і викопав яму для вичавлювання, і спорудив башту, а тоді віддав його виноградарям, і залишив їх.
2
І послав свого часу до виноградарів служника – прийняти від виноградарів плоди з виноградника;
3
Але вони схопили його, побили і відіслали ні з чим.
4
Знову послав до них іншого служника; але йому також розбили камінням голову і відпустили його з ганьбою.
5
І знову послав ще одного: і його убили; і багатьох інших то били, а то убивали.
6
Він мав ще одного сина, улюбленого для нього, наостанок послав і його до них, кажучи: Посоромляться сина мого.
7
Але виноградарі сказали один одному: Це – спадкоємець; ходімо, заб’ємо його, і спадок належатиме нам.
8
І схопили його та й убили і викинули геть з виноградника.
9
То що вчинить господар виноградника? Прийде і зрокує на смерть виноградарів; а потім віддасть виноградника іншим.
10
Невже ви не читали цього у Письмі: Камінь, котрого відкинули будівничі, той наріжним став каменем;
11
Це – від Господа, і є дивним в очах наших?
12
І прагнули схопити Його, але побоялися народу; бо зрозуміли, що про них сказав притчу; тому покинули Його і відійшли.
13
І прислали до Нього деяких фарисеїв та іродіян, щоб упіймати Його на слові.
14
Вони прийшли і сказали Йому: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і не піклуєшся комусь догодити, бо не дивишся на якусь особу, але правдиво шляхові Божому навчаєш: Чи дозволяється давати податок кесареві, чи ні? Давати нам, чи не давати?
15
Але Він, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Нащо спокушаєте Мене? Принесіть Мені динарія, щоб Мені бачити його.
16
Вони принесли: Тоді сказав їм: Чиє це зображення і напис? Вони сказали: Кесареві.
17
Ісус сказав їм у відповідь: Віддавайте кесареві кесареве, а Боже Богові. І дивувалися з Нього.
18
Потім прийшли до Нього саддукеї, котрі запевняють, що воскресіння нема, і запитали Його, кажучи:
19
Учителю! Мойсей написав нам: Якщо у когось помре брат і залишить дружину, а діток не залишить, то нехай брат візьме дружину його і відродить сім’я братові своєму.
20
Було сім братів: перший узяв дружину і, помираючи, не залишив дітей;
21
Узяв її другий, і помер, і він не залишив дітей; також і третій.
22
Брали її за себе семеро і не залишили діток. Після всіх померла й дружина.
23
Отож, при воскресінні, коли воскреснуть, котрого з них буде вона дружиною? Бо семеро мали її за дружину.
24
Ісус сказав їм у відповідь: Хіба не через це ви потрапляєте в оману, не відаючи Письма, ані сили Божої?
25
Бо коли з мертвих воскреснуть, тоді не будуть ні одружуватися, ні заміж виходити, але будуть, як Ангели на небесах.
26
А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба не читали ви в книзі Мойсея, як Бог при купині сказав йому: Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?
27
Бог не є Бог мертвих, але Бог живих. Ось чому ви вельми в облуді.
28
Один із книжників, коли почув їхню розмову і побачив, що Ісус добре їм відповідав, підійшов і запитав Його: Яка найперша з-поміж усіх заповідей?
29
Ісус відповідав йому: Найперша з-поміж усіх заповідей: Слухай, Ізраїлю! Господь, Бог наш, є Господь єдиний;
30
І полюби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою своєю, – ось найперша заповідь!
31
А друга – схожа на неї: Полюби ближнього свого, як самого себе; іншої, більшої, ніж ці, заповідей немає.
32
Книжник сказав Йому: Гаразд, Учителю! Істину сказав Ти, що один є Бог і немає іншого, окрім Нього.
33
І любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і всією силою, і любити сусіда (ближнього), як самого себе, є більшим, аніж усі приношення всеспалення і пожертви.
34
Ісус побачив, що цей розумно відповідав, і сказав йому: Недалеко ти від Царства Божого. Після цього вже ніхто не смів запитувати Його.
35
Ісус продовжував навчати в храмі і казав: Чому книжники запевняють, що Христос (Месія) є син Давидів?
36
Адже сам Давид сказав Духом Святим: Сказав Господь Господові Моєму: Сиди праворуч від Мене, аж доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.
37
Отож, сам Давид називає Його Господом: То як же Він – Син йому? І безліч людей залюбки Його слухали.
38
І казав їм у вченні Своєму: Остерігайтеся книжників, що полюбляють ходити в довгій одежі і приймати вітання на зібраннях народних,
39
Сидіти попереду в синагогах і напівлежати на першому місці на бенкетах;
40
Ці, що пожирають оселі вдів і моляться довго напоказ, – вони приймуть найважче осудження.
41
І сів Ісус навпроти скарбниці, і дивився, як народ мідяки до скарбниці кидає. Чимало заможних кидали багато.
42
Аж прийшла одна вбога вдова і поклала дві лепти, що складає кодрант.
43
Ісус покликав учнів Своїх і сказав їм: Істину кажу вам, що оця бідна вдова поклала найбільше від усіх, що клали до скарбниці;
44
Бо всі клали від надлишку свого, а вона від нужди своєї поклала все, що мала, увесь спожиток свій.
← Chapter 11
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 13 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16