Mark 12

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 11 Jump to: Chapter 13 →

1І почав говорити до них притчами: Один чоловік посадив виноградника, обгородив його парканом і викопав яму для вичавлювання, і спорудив башту, а тоді віддав його виноградарям, і залишив їх.

2І послав свого часу до виноградарів служника – прийняти від виноградарів плоди з виноградника;

3Але вони схопили його, побили і відіслали ні з чим.

4Знову послав до них іншого служника; але йому також розбили камінням голову і відпустили його з ганьбою.

5І знову послав ще одного: і його убили; і багатьох інших то били, а то убивали.

6Він мав ще одного сина, улюбленого для нього, наостанок послав і його до них, кажучи: Посоромляться сина мого.

7Але виноградарі сказали один одному: Це – спадкоємець; ходімо, заб’ємо його, і спадок належатиме нам.

8І схопили його та й убили і викинули геть з виноградника.

9То що вчинить господар виноградника? Прийде і зрокує на смерть виноградарів; а потім віддасть виноградника іншим.

10Невже ви не читали цього у Письмі: Камінь, котрого відкинули будівничі, той наріжним став каменем;

11Це – від Господа, і є дивним в очах наших?

12І прагнули схопити Його, але побоялися народу; бо зрозуміли, що про них сказав притчу; тому покинули Його і відійшли.

13І прислали до Нього деяких фарисеїв та іродіян, щоб упіймати Його на слові.

14Вони прийшли і сказали Йому: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і не піклуєшся комусь догодити, бо не дивишся на якусь особу, але правдиво шляхові Божому навчаєш: Чи дозволяється давати податок кесареві, чи ні? Давати нам, чи не давати?

15Але Він, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Нащо спокушаєте Мене? Принесіть Мені динарія, щоб Мені бачити його.

16Вони принесли: Тоді сказав їм: Чиє це зображення і напис? Вони сказали: Кесареві.

17Ісус сказав їм у відповідь: Віддавайте кесареві кесареве, а Боже Богові. І дивувалися з Нього.

18Потім прийшли до Нього саддукеї, котрі запевняють, що воскресіння нема, і запитали Його, кажучи:

19Учителю! Мойсей написав нам: Якщо у когось помре брат і залишить дружину, а діток не залишить, то нехай брат візьме дружину його і відродить сім’я братові своєму.

20Було сім братів: перший узяв дружину і, помираючи, не залишив дітей;

21Узяв її другий, і помер, і він не залишив дітей; також і третій.

22Брали її за себе семеро і не залишили діток. Після всіх померла й дружина.

23Отож, при воскресінні, коли воскреснуть, котрого з них буде вона дружиною? Бо семеро мали її за дружину.

24Ісус сказав їм у відповідь: Хіба не через це ви потрапляєте в оману, не відаючи Письма, ані сили Божої?

25Бо коли з мертвих воскреснуть, тоді не будуть ні одружуватися, ні заміж виходити, але будуть, як Ангели на небесах.

26А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба не читали ви в книзі Мойсея, як Бог при купині сказав йому: Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?

27Бог не є Бог мертвих, але Бог живих. Ось чому ви вельми в облуді.

28Один із книжників, коли почув їхню розмову і побачив, що Ісус добре їм відповідав, підійшов і запитав Його: Яка найперша з-поміж усіх заповідей?

29Ісус відповідав йому: Найперша з-поміж усіх заповідей: Слухай, Ізраїлю! Господь, Бог наш, є Господь єдиний;

30І полюби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою своєю, – ось найперша заповідь!

31А друга – схожа на неї: Полюби ближнього свого, як самого себе; іншої, більшої, ніж ці, заповідей немає.

32Книжник сказав Йому: Гаразд, Учителю! Істину сказав Ти, що один є Бог і немає іншого, окрім Нього.

33І любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і всією силою, і любити сусіда (ближнього), як самого себе, є більшим, аніж усі приношення всеспалення і пожертви.

34Ісус побачив, що цей розумно відповідав, і сказав йому: Недалеко ти від Царства Божого. Після цього вже ніхто не смів запитувати Його.

35Ісус продовжував навчати в храмі і казав: Чому книжники запевняють, що Христос (Месія) є син Давидів?

36Адже сам Давид сказав Духом Святим: Сказав Господь Господові Моєму: Сиди праворуч від Мене, аж доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.

37Отож, сам Давид називає Його Господом: То як же Він – Син йому? І безліч людей залюбки Його слухали.

38І казав їм у вченні Своєму: Остерігайтеся книжників, що полюбляють ходити в довгій одежі і приймати вітання на зібраннях народних,

39Сидіти попереду в синагогах і напівлежати на першому місці на бенкетах;

40Ці, що пожирають оселі вдів і моляться довго напоказ, – вони приймуть найважче осудження.

41І сів Ісус навпроти скарбниці, і дивився, як народ мідяки до скарбниці кидає. Чимало заможних кидали багато.

42Аж прийшла одна вбога вдова і поклала дві лепти, що складає кодрант.

43Ісус покликав учнів Своїх і сказав їм: Істину кажу вам, що оця бідна вдова поклала найбільше від усіх, що клали до скарбниці;

44Бо всі клали від надлишку свого, а вона від нужди своєї поклала все, що мала, увесь спожиток свій.

← Chapter 11 Jump to: Chapter 13 →

Recommended Reading

Commentary Mark Commentaries → Devotional Mark Devotional Guide → Get This Bible Ukrainian Bible (Oleksandr Gizha) Study Bible →