Revelation 14

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 13 Jump to: Chapter 15 →

1І глянув я, аж ось, Агнець стоїть на горі Сіон, і з Ним сто сорок чотири тисячі, у котрих ймення Батька Його написане на чолах.

2І почув я голос із неба, немов легіт великої води, і наче погук гучного грому; і почув голос, мовби гуслярів, що грали на гуслах своїх,

3Вони співають нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями, і ніхто не міг навчитися цієї пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених од землі.

4Це ті, котрі не осквернилися з жінками, бо вони дівичі (незаймані); це ті, котрі йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони викуплені від людей, як первістки Богові і Агнцеві.

5І в устах їхніх немає лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.

6І побачив я іншого Ангела, що летів серединою неба, котрий мав вічну Євангелію, аби благовістити мешканцям землі, і всілякому племені, і родові, і язикові, і народові;

7І промовляв він дужим голосом: Побійтеся Бога і прославте Його, бо настала година Його суду; і поклоніться Творцеві неба і землі, і моря, й джерел води.

8І другий Ангел летів услід за ним, кажучи: Упав, упав Вавилон, місто велике, тому що воно лютим вином блуду свого напоїло всі народи.

9І третій Ангел рушив за ними, кажучи дужим голосом: Хто поклоняється звірові і образові його і приймає знака на чоло своє чи на руку свою,

10Той буде пити вино лютости Божої, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і зазнає страждань в огні і сірці перед святими Ангелами і перед Агнцем.

11І дим страждань їхніх буде підноситися од віку навіки і не матимуть спокою ні вдень, ані вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, а також ті, що приймають обрис імені його.

12Тут терплячість святих, що дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.

13І почув я голос із неба, що промовляв до мене: Напиши: Віднині блаженні мертві, що померли в Господі; так засвідчує Дух, вони заспокояться від праці своєї, і справи їхні йдуть слідом за ними.

14І глянув я, і ось, біла хмара, а на хмарі сидить схожий на Сина Людського; на голові в Нього золотий вінець, а в руці Його гострий серп.

15І вийшов інший Ангел із храму і вигукнув дужим голосом до Сидячого на хмарі: Пусти серпа Твого і пожни, тому що настала година жнив; бо жниво на землі дозріло.

16І кинув Сидячий на хмарі серпа Свого на землю, і земля була пожнивована.

17І інший Ангел вийшов із храму, що на небі, також із гострим серпом.

18І інший Ангел, що мав владу над вогнем, вийшов од жертовника і з голосним криком вигукнув до того, що мав гострого серпа, кажучи: Пусти гострого серпа твого і позрізай грона винограду на землі, тому що достигли на ньому ягоди.

19І кинув Ангел серпа свого на землю, і обрізав виноград на землі, і повкидав у велике чавило гніву Божого.

20І потовчені ягоди в чавилі за містом, і потекла кров із чавила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій.

← Chapter 13 Jump to: Chapter 15 →