Zechariah 11

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →

1Відчиняй, Ливане, брами твої, і нехай поглине вогонь кедри твої.

2Ридай, кипарисе; бо упав кедр, бо й звеличені спустошені; ридайте, дуби башанські, бо повалений непролазний ліс.

3Чутно голос ридання пастухів, тому що спустошена вільготність їхня, чутно рик молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.

4Так говорить Господь, Бог мій: Паси овець, зрокованих на заклання,

5Котрих купці їхні убивають безкарно, а продавці їхні говорять: Благословенний Господь: я розбагатів! І пастухи не мають жалю до них.

6Бо Я не буду вже милувати мешканців цієї землі, говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного в руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.

7І буду пасти овець, зрокованих на заклання, овець воістину вбогих. І візьму Собі два берла, і назву одного Добра Воля, а другого – Пов’язь, і ними буду пасти овець.

8І знищу трьох із пастирів за один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їхня душа відвертається од Мене.

9Тоді скажу: Не буду пасти вас; те, що помирає, нехай умирає, і та, що гине, нехай загине, і ті, що залишаються, нехай пожирають плоть одна одної.

10І візьму берло Моє – Добру Волю, і переламаю його, щоб знищити заповіта, котрого ухвалив Я з усіма народами.

11І воно знищене буде того дня, і тоді спізнають убогі з овець, що наджидають Мене, що це – слово Господнє.

12І скажу їм: Якщо бажано вам, то віддайте Мені заплату Мою; а якщо ні, – не давайте; і вони відважать заплату Мені тридцять срібняків.

13І сказав мені Господь: Кинь їх до церковних сховищ, – висока ціна, котру склали вони за Мене! І взяв Я тридцять срібняків і кинув їх у дім Господній для гончара.

14І переламав Я друге берло Моє – Пов’язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.

15І Господь сказав мені: Іще візьми собі знаряддя в одного з недолугих пастухів.

16Бо ось, Я настановлю на цій землі пастуха, котрий про тих, що гинуть, не піклується, а загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо гладких буде їсти і копита їм відірве.

17Горе невдатному пастухові, що залишає череду! Меч на руку його і на праве око його! Рука його цілком висохне; і праве око його цілком потьмяніє.

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →