Zechariah 7

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →

1Четвертого року царя Дарія було слово Господнє до Захарії, четвертого дня дев’ятого місяця, кіслева,

2Коли Бет-Ел послав Сарецера і Реґем-Мелеха і супутників його помолитися перед Господом,

3І запитати у священиків, котрі в домі Господа Саваота, і в пророків, кажучи: Чи плакати мені п’ятого місяця і поститися, як я чинив це уже багато літ.

4І було до мене слово Господа Саваота:

5Скажи всьому народові краю цього і священикам так: Коли ви постилися і плакали п’ятого і сьомого місяця, причому вже сімдесят літ, – чи для Мене ви постилися? Чи для Мене?

6І коли ви їсте, і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте?

7Чи не ті ж слова виголошував Господь через попередніх пророків, ще коли Єрусалим був велелюдний і спокійний, і міста довкіл нього, південний бік і низина, були заселені?

8І було слово Господнє до Захарії:

9Так говорив тоді Господь Саваот: Звершіть суд справедливий і виявляйте милість і співчуття кожний до брата свого;

10Вдови і сироти, зайшлого і вбогого не пригноблюйте і лихого один до одного не виношуйте в серці вашому.

11Та вони не хотіли слухати і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати.

12І серце своє закаменіли, щоб не чути закону і слів, котрі посилав Господь Духом Своїм через попередніх пророків; за це й спіткав їх великий гнів Господа Саваота.

13І сталося: Як Він кликав, а вони не дослухалися, так само й вони прикликали, але Я не дослухався, говорить Господь Саваот.

14І розвіяв Я їх по всіх народах, котрих вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні назад, ні вперед, і вони вчинили улюблену країну пустелею.

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →