bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
1 Kings 21
1 Kings 21
Ukrainian 2011
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 22 →
1
І син Адера зібрав усю свою армію, пішов і оточив Самарію, а з ним — тридцять два царі, усі коні та колісниці. Вони прийшли і взяли в облогу Самарію, і воювали проти неї.
2
І він послав до Ахава, царя Ізраїля, у місто,
3
і сказав йому: Так говорить син Адера: Твоє срібло і твоє золото — мої, твої жінки і твої діти — мої!
4
А ізраїльський цар у відповідь сказав: Так, як ти сказав, володарю-царю! Я — твій, і все моє — твоє!
5
І посли знову прийшли, і сказали: Так говорить син Адера: Я послав до тебе, щоб сказати: Твоє срібло і твоє золото, твоїх жінок і твоїх дітей, — мені їх віддаси!
6
Бо в цей час вранці пришлю до тебе моїх слуг, і обшукаю твій дім і доми твоїх слуг, і буде: те, що приємне їхнім очам, на що тільки покладуть свої руки, те вони і візьмуть!
7
І цар Ізраїля закликав усіх старійшин, і сказав: Тож зауважте і зрозумійте, що він шукає зачіпки, бо послав до мене за моїми жінками, за моїми синами і за моїми дочками! Моє срібло і моє золото — того я б від нього не стримував…
8
І старійшини та весь народ сказали йому: Не слухай і не погоджуйся!
9
Тож він сказав послам сина Адера: Скажете вашому володареві: Усе, про що ти раніше посилав до твого раба, учиню, а цього наказу не зможу виконати. І відійшли мужі та принесли назад йому слово.
10
І послав до нього син Адера, кажучи: Таке нехай учинить мені Бог і таке додасть, якщо самарійської землі, скільки потрібно лисицям, вистачить для всього мого пішого народу!
11
А цар Ізраїля у відповідь сказав: Досить! Хай зігнений не хвалиться так, наче він прямий!
12
І сталося, коли він йому відповів такими словами, той і всі царі, які були з ним, пили в наметах. І він сказав своїм слугам: Збудуйте траншеї! І напроти міста збудували траншеї.
13
І ось один пророк прийшов до ізраїльського царя і сказав: Так говорить Господь: Чи ти побачив увесь цей великий натовп? Ось Я сьогодні даю його у твої руки, і пізнаєш, що Я — Господь!
14
І сказав Ахав: Через кого? А він відповів: Так говорить Господь: Через помічників начальників округів! А хто почне війну? — запитав Ахав. Той же відповів: Ти!
15
І Ахав зробив огляд помічників начальників округів, і було двісті тридцять. І після цього він порахував народ, кожного придатного до війни, — шістдесят тисяч.
16
І він вийшов опівдні, а син Адера пив і був п’яний у Сокхоті, — він і царі (тридцять два царі-союзники, які були з ним).
17
І першими виступили помічники начальників округів. А ті посилали та сповіщали цареві Сирії, доповідаючи: Мужі вийшли із Самарії!
18
І сказав їм: Чи вони виходять у мирі? Візьміть їх живими; а якщо на війну, то схопіть їх живими.
19
І хай не вийдуть з міста помічники начальників округів. А військо, яке було за ними, —
20
кожний вдарив того, хто біля нього, і повторив кожний біля себе, і Сирія втекла, й Ізраїль погнався за ними. А син Адера, цар Сирії, врятувався на коні кіннотника.
21
І виступив ізраїльський цар, і захопив усіх коней і колісниці, і розгромив Сирію великим погромом.
22
Тоді до ізраїльського царя прийшов пророк і сказав: Кріпися, знай і гляди, що вчиниш, бо коли мине рік, син Адера, цар Сирії, виступить проти тебе!
23
А слуги царя Сирії сказали: Бог Ізраїля — Бог гір, а не Бог рівнин, через це Він переміг нас. Якщо ж воюватимемо проти них на рівнині, хіба не переможемо їх?
24
Тож зроби таким чином: Відішли царів, кожного до своєї місцевості, а замість них постав сатрапів,
25
і замінимо твою силу згідно із силою, що відпала від тебе, і коня за коня, і колісниці за колісниці, і воюватимемо з ними на рівнині, і поборемо їх! І той послухався їхнього голосу, і зробив так.
26
І сталося, коли минав рік, то син Адера зробив огляд Сирії і пішов до Афеки на війну проти Ізраїля.
27
А сини Ізраїля були пораховані й вийшли їм назустріч. Ізраїль отаборився напроти них, — наче дві отари кіз, а Сирія заповнила всю землю.
28
Та прийшов Божий чоловік і сказав цареві Ізраїля: Так говорить Господь: Через те, що Сирія сказала: Господь, Бог Ізраїля, є Богом гір, та Він не Богом рівнин, то Я передам цю велику армію у твої руки, і пізнаєш, що Я — Господь!
29
І ці отаборюються напроти тих сім днів, і сталося сьомого дня, настав бій, і побив Ізраїль Сирію, до ста тисяч піших в один день.
30
А ті, які залишилися, утекли до Афеки, у місто і на двадцять сім тисяч чоловік, які залишилися, упав мур. І син Адера втік, і ввійшов у дім, до спальні, до комірки.
31
І він сказав своїм слугам: Знаю, що царі Ізраїля — це милосердні царі. Давай одягнемо мішковину на наші стегна та шнури на наші голови і вийдемо до ізраїльського царя, можливо він залишить живими наші душі.
32
Тож вони підперезалися мішковиною по своїх стегнах, поклали шнури на свої голови і сказали цареві Ізраїля: Твій раб, син Адера, говорить: Нехай же залишиться живою моя душа! А той відповів: Невже він ще живий? Він — мій брат!
33
І мужі побачили в цьому знак, поспішили і прийняли слово з його уст, і сказали: Твій брат — син Адера. А він сказав: Підіть і приведіть його! І вийшов до нього син Адера, і привели його до нього на колісницю.
34
І він сказав йому: Віддам тобі міста, які мій батько взяв у твого батька, і встановиш собі виходи в Дамаску, як мій батько встановив у Самарії. І я відішлю тебе з угодою. І він уклав з ним угоду, і відіслав його.
35
А один чоловік із синів-пророків сказав своєму ближньому Господнім словом: Побий мене! Та чоловік не захотів його побити.
36
І він сказав йому: Через те, що ти не послухався Господнього голосу, ось ти відходиш від мене, і уразить тебе лев! І він пішов від нього, і знайшов його лев, і його уразив.
37
Знайшов він іншого чоловіка і сказав: Побий мене! І той чоловік побив його, завдавши поранень.
38
І пророк пішов, і постав перед царем Ізраїля в дорозі, та він обв’язав пов’язкою свої очі.
39
І сталося, коли проходив цар, то він почав кликати до царя і вигукнув: Твій раб вийшов до війська на війну, і ось чоловік привів до мене чоловіка, і сказав мені: Стережи цього чоловіка! Якщо ж він часом утік би, то твоя душа буде за його душу, або відважиш талант срібла!
40
І сталося, що твій раб озирнувся сюди й туди, а його не було! І сказав йому ізраїльський цар: Ось і ти знищив засідки, приготовлені для мене.
41
А той поспішив, зняв пов’язку зі своїх очей і ізраїльський цар пізнав його, що він з пророків.
42
І пророк сказав йому: Так говорить Господь: Через те, що ти випустив з твоєї руки чоловіка-душогубця, твоя душа буде за його душу і твій народ — за його народ!
43
І відійшов ізраїльський цар у замішанні та ослаблений, і прийшов до Самарії.
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 22 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22