bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Genesis 33
Genesis 33
Ukrainian 2011
← Chapter 32
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 34 →
1
Поглянувши, Яків побачив: ось надходить його брат Ісав, а з ним чотириста чоловіків. Тож Яків поділив дітей між Лією, Рахилею та обома невільницями;
2
і поставив двох невільниць і їхніх синів спереду, далі — Лію та її дітей, а Рахиль і Йосифа — останніми.
3
Сам же пройшов і став перед ними. Перш ніж наблизився до свого брата, він сім разів вклонився до землі.
4
А Ісав вибіг йому назустріч, обняв, поцілував його і впав йому на шию. Обидва вони заплакали.
5
Поглянувши, Ісав побачив жінок і дітей, та й сказав: Хто вони тобі? Той же відповів: Діти, якими Бог виявив милість твоєму рабові.
6
І підійшли невільниці та їхні діти, і вклонилися.
7
Наблизилася Лія та її діти — також вклонилися, а після цього підійшла Рахиль з Йосифом, і вклонилися.
8
А що означають усі ці табори, які я зустрів? — запитав Ісав. Він же відповів: Щоб раб твій знайшов у тебе ласку, пане.
9
Та Ісав сказав: Брате, я маю багато; нехай твоє залишається твоїм!
10
А Яків промовив: Якщо я знайшов у тебе ласку, то прийми дарунки з моїх рук. Бо ж я побачив твоє обличчя, наче хтось бачить Боже обличчя, — і ти ласкаво прийняв мене.
11
Прийми моє благословення, яке я тобі приніс, бо мені Бог виявив милосердя, і в мене є все. Він змушував його, — і той взяв,
12
і сказав: Рушаймо, підемо навпростець.
13
Та Яків йому сказав: Пан мій знає, що діти малі, а вівці й корови в мене теляться. Тому, якщо гнатиму їх і один день, то загине вся худоба.
14
Тож нехай мій пан іде попереду слуги, а я буду підкріплятися в дорозі, залежно від складності подорожі, яка переді мною, відповідно до ходи дітей, доки не дійду до мого пана в Сиїр.
15
Ісав же сказав: Залишу з тобою декого з тих людей, які зі мною. Навіщо це? — відповів той. Досить того, що я знайшов у тебе ласку, пане.
16
І повернувся Ісав того дня своєю дорогою до Сиїра.
17
А Яків подався до Наметів. Він поставив собі там житло і зробив загони для своєї худоби: Тому й назвав те місце — Намети.
18
І коли прийшов Яків до Салима, міста в Сікімах, що в Ханаанській землі, — а прийшов він із сирійської Месопотамії, — то отаборився перед містом.
19
За сто овечок в Емора, Сихемового батька, він купив частину поля і поставив там свій намет.
20
Він встановив там жертовник і волав до Бога Ізраїля.
← Chapter 32
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 34 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50