bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Genesis 41
Genesis 41
Ukrainian 2011
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 42 →
1
І сталося, що через два роки часу фараон побачив сон. Здавалося йому, що він стоїть біля ріки,
2
і ось, наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
3
А слідом за ними вийшли з ріки інших сім корів — жалюгідні на вигляд і виснажені тілом — і паслися з коровами на березі ріки.
4
І сім жалюгідних та виснажених тілом корів з’їли сімох добірних, гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся.
5
І вдруге побачив сон: ось сім колосків виростали з одного стебла — добірні й гарні;
6
аж ось інших сім колосків — тонких та спалених суховієм — виросли після них;
7
і сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім добірних, повних колосків. Фараон прокинувся — то був сон.
8
А вранці сталося таке: його душа стривожилася, і він послав, щоби покликали всіх віщунів Єгипту і всіх його мудреців. Фараон розповів їм сон, але не було нікого, хто б його міг пояснити фараонові.
9
Та до фараона звернувся головний виночерпій, кажучи: Я пригадую собі сьогодні свій гріх.
10
Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув нас до в’язниці в тюрмі начальника в’язниці, — мене та головного пекаря.
11
Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон.
12
Був же там з нами молодий єврей, раб начальника в’язниці, і ми розповіли сни йому, а він їх нам пояснив.
13
І сталося: так, як нам пояснив, — отак і збулося: мене відновили на моїй посаді, а того повісили.
14
Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона.
15
А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити.
16
У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння.
17
А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки,
18
і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
19
Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі.
20
І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів.
21
І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув.
22
І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні.
23
А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм.
24
І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені.
25
І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить.
26
Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один.
27
І сім худих корів, які виходили після них, — є сім років, і сім тонких та спалених суховієм колосків — це сім років голоду.
28
Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог показав фараонові те, що Він чинить.
29
Ось надходять сім років великого достатку в усій Єгипетській землі.
30
А після цього настане сім років голоду, і в усій Єгипетській землі забудуть про достаток, і голод спустошить землю.
31
І не буде видно достатку на землі через голод, що настане після цього, бо він буде дуже тяжкий.
32
А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням.
33
Тому підшукай тепер мудрого й розумного чоловіка і постав його над Єгипетською землею.
34
Тож нехай так зробить фараон: нехай настановить на землі місцевих правителів, і хай збирають п’яту частину всього врожаю на Єгипетській землі за сім років достатку,
35
і хай зберуть усі запаси їжі за цих сім сприятливих років, що надходять; нехай буде зібране зерно в розпорядження фараона. І ці запаси їжі хай зберігаються в містах.
36
І буде зроблено запас їжі в краю на сім років голоду, які настануть у Єгипетській землі, і не загине край від голоду.
37
Сподобалися ці слова фараонові й усім його слугам.
38
І фараон сказав усім своїм слугам: Чи знайдемо таку людину, яка має в собі Божого Духа?
39
Тож фараон сказав Йосифові: Оскільки Бог показав усе це тобі, то немає людини мудрішої та розумнішої за тебе.
40
Ти будеш над моїм домом, і слів твоїх уст буде слухатися весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий за тебе.
41
Ось, сьогодні, — сказав фараон Йосифові, — ставлю тебе над усією Єгипетською землею.
42
І, знявши перстень зі своєї руки, фараон заклав його Йосифові на руку й одягнув його в червоний одяг, а золотий ланцюжок одягнув йому на шию.
43
Він посадив його на свою другу колісницю, а вісник виголошував перед ним; і він поставив його над усією Єгипетською землею.
44
І сказав фараон Йосифові: Я — фараон! Без тебе ніхто не поворухне своєю рукою в усій Єгипетській землі.
45
І дав фараон Йосифові ім’я Псонтомфаних, а за дружину дав йому Асенету, дочку Петефрія, жерця міста Сонця.
46
Йосифові ж було тридцять років, коли постав перед фараоном, царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від присутності фараона і пройшов усю Єгипетську землю.
47
І впродовж семи років достатку земля давала щедро родила;
48
і Йосиф зібрав усі запаси їжі за сім років, коли був достаток у Єгипетському краю, і склав припаси в містах; у кожному місті він склав запаси полів, які були довкола нього.
49
І зібрав Йосиф зерна — як морського піску: так багато, що не можна було порахувати, бо не було числа.
50
До того, як настали сім років голоду, у Йосифа було двоє синів, яких народила йому Асенет — дочка Пентефрія, жерця міста Сонця.
51
Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія, бо сказав: Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком.
52
Ім’я ж другому дав Єфрем, бо сказав: Розмножив мене Бог у землі моєї недолі.
53
Та сім років достатку, що були в Єгипетській землі, минули
54
і почалися сім років голоду — як і казав Йосиф. І настав голод по всьому краю, а в усій Єгипетській землі був хліб.
55
Та почався голод і по всій Єгипетській землі, тож народ заволав до фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосипа, і що лише скаже вам, — зробіть.
56
І голод був по всій землі. А Йосип відчинив усі зерносховища і продавав усім єгиптянам;
57
і з усіх країн поприходили до Єгипту купувати в Йосипа, бо голод запанував по всій землі.
← Chapter 40
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 42 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50