bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Luke 24
Luke 24
Ukrainian 2011
← Chapter 23
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
1
Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.
2
Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці,
3
а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4
І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.
5
Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?
6
Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.
7
Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.
8
Тоді вони пригадали Його слова.
9
Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.
10
То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.
11
Та їхні слова здалися тим вигадкою, — не вірили їм.
12
Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, — і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.
13
Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус;
14
вони говорили між собою про все, що відбулося.
15
І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,
16
та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.
17
Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?
18
У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?
19
І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;
20
як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.
21
А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.
22
Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці
23
й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.
24
Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!
25
Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!
26
Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?
27
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.
28
І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.
29
Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.
30
І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;
31
тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.
32
І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?
33
Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;
34
вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.
35
А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.
36
Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!
37
Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.
38
А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?
39
Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!
40
Сказавши це, Він показав їм руки та ноги.
41
А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?
42
Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду].
43
Тож, взявши, Він їв перед ними.
44
І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!
45
Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання.
46
І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,
47
щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.
48
Ви [ж є] свідками цього.
49
І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!
50
Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.
51
І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.
52
А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима
53
і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога. [Амінь].
← Chapter 23
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24