2 Corinthians 11

Ukrainian 2021

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →

1О, якби ви трохи потерпіли мене в безумстві! Але ви й терпите мене.

2Бо я ревную про вас ревністю Божою, бо я заручив вас з одним чоловіком, щоб представити вас Христу чистою дівою.

3Та боюся, щоб, як змій хитрістю звів Єву, так і ваш розум не зіпсувався і не ухилився від простоти стосовно Христа.

4Бо якщо хтось приходить і проповідує іншого Ісуса, якого ми не проповідували, чи ви отримуєте іншого духа, якого ви не отримували, чи інше євангеліє, якого ви не приймали, то ви охоче терпіли б це.

5Бо я вважаю, що нічим не поступаюся перед найвищими апостолами.

6Хоч я і невмілий у слові, та не в знанні; утім, ми в усьому стали цілком відомі вам.

7Чи я вчинив гріх, понижуючи себе, щоб ви були піднесені, що проповідував вам Євангеліє Боже даром?

8Інші церкви я оббирав, беручи від них платню для служіння вам;

9а коли був у вас і терпів нестаток, то нікого не обтяжував, бо мій нестаток надолужили брати, що прийшли з Македонії; та й в усьому я беріг себе і берегтиму від того, щоб не бути вам тягарем.

10Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені: не забереться у мене ця похвальба в краях Ахаї.

11Чому ж я так роблю? Бо не люблю вас? Бог знає, що люблю.

12А що роблю, те й буду робити, щоб не дати привід тим, що шукають привід, щоб вони в тому, чим хваляться, виявилися такими ж, як і ми.

13Бо такі лжеапостоли, обманливі працівники, які набирають вигляду апостолів Христових.

14І не дивно, бо й сам сатана набирає вигляду ангела світла.

15Тож невелика річ, якщо і його служителі набирають вигляду служителів праведності; та їхній кінець буде за їхніми ділами.

16Ще скажу: хай ніхто не вважає мене безумним; а ні, то прийміть мене бодай за безумного, щоб і я хоч трохи похвалився.

17Що кажу, те кажу не від Господа, а ніби в безумстві, при такій упевненості на похвальбу.

18Оскільки багато хто хвалиться по плоті, то і я похвалюся.

19Адже ви охоче терпите безумних, самі будучи розумними.

20Адже ви терпите, коли хтось поневолює вас, коли хтось об’їдає, коли хтось оббирає, коли хтось звеличується, коли хтось б’є вас в обличчя.

21На сором собі скажу, що на таке ми були слабкі. А хто сміє чимось хвалитись, то (кажу це в безумстві) смію і я.

22Вони євреї? І я. Вони ізраїльтяни? І я. Вони нащадки Авраама? І я.

23Вони служителі Христові? (Говорю в безумстві) я більше: значно більше в трудах, надмірно в побоях, значно більше в ув’язненнях, багато разів при смерті.

24Від іудеїв п’ять разів я отримував по сорок ударів без одного.

25Три рази били мене палками, один раз мене побили камінням, три рази я зазнавав корабельної аварії, день і ніч проводив на глибині моря.

26Я часто був у подорожах, у небезпеках від річок, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від одноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках серед лжебратів;

27у труді й виснаженні, часто в безсоннях, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді й наготі.

28Окрім усього іншого, у мене щодня наплив людей, турбота про всі церкви.

29Хто знемагає, а я при цьому не знемагаю? Хто спокушається, а я при цьому сам не палаю?

30Якщо треба хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю.

31Бог і Отець нашого Господа Ісуса Христа, Який благословенний навіки, знає, що я не обманюю.

32У Дамаску правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, бажаючи схопити мене;

33та мене спустили через вікно в кошику по стіні, і я уник його рук.

← Chapter 10 Jump to: Chapter 12 →