bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
2 Corinthians 4
2 Corinthians 4
Ukrainian 2021
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 5 →
1
Тому, маючи таке служіння, як ми й отримали милість, ми не падаємо духом;
2
але відкинули приховані ганебні вчинки, не вдаючись до хитрості і не спотворюючи слова Божого, а відкритим звіщанням істини представляючи себе совісті кожної людини перед Богом.
3
Якщо ж і закрите наше Євангеліє, то закрите для тих, що гинуть, —
4
для невіруючих, яким бог цього світу засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелія про славу Христа, Який є образом Божим.
5
Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Ісуса Господа; а ми — ваші раби ради Ісуса.
6
Тому що Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, засяяв і в наших серцях, щоб дати світло пізнання слави Божої в особі Ісуса Христа.
7
А цей скарб ми маємо в глиняному посуді, щоб надзвичайність сили була Божою, а не від нас.
8
Ми звідусюди стиснені, але не роздавлені; у замішанні, але не у відчаї;
9
гнані, але не залишені; збиті, але не вбиті;
10
завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашому тілі.
11
Бо нас, живих, завжди видають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашій смертній плоті.
12
Так що смерть діє в нас, а життя — у вас.
13
Та маючи той самий дух віри згідно з написаним: Я вірив, тому й говорив, — і ми віримо, тому й говоримо,
14
знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас через Ісуса і поставить перед Собою разом з вами.
15
Бо все це ради вас, щоб благодать, примножившись через багатьох, викликала подяку на славу Божу.
16
Тому ми не падаємо духом, а якщо наша зовнішня людина й марніє, то внутрішня день за днем обно́влюється.
17
Бо короткочасна легкість нашої скорботи виробляє для нас у надзвичайному надмірі вічну вагу слави,
18
коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме; бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 5 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13