Mark 8

Ukrainian 2021

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →

1У ті дні, коли було дуже багато людей і їм нíчого було їсти, Ісус підізвав Своїх учнів і сказав їм:

2Жаль Мені цих людей, бо вони вже три дні знаходяться зі Мною і їм нíчого їсти.

3Якщо ж відпущу їх додому голодними, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.

4Його учні відповіли Йому: Як зможе хтось тут у пустелі нагодувати їх хлібом?

5Він запитав їх: Скільки хлібин у вас є? Вони сказали: Сім.

6Тоді Він наказав людям возлягти на землю, і, взявши сім хлібин і віддавши подяку, розламав їх, і став роздавати Своїм учням, щоб вони подали; і ті подали людям.

7Було в них і кілька рибин, і Він благословив та сказав подати і їх.

8І всі їли, і наїлися, і ще набрали сім кошиків шматків, що залишилися.

9А тих, що їли, було близько чотирьох тисяч. Він відпустив їх,

10і відразу сів зі Своїми учнями в човен, і приплив в околиці Далмануфи.

11І ось прийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, спокушаючи Його, вимагали від Нього знамення з неба.

12Та Він, глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: Чому цей рід вимагає знамення? Істинно вам кажу: не дасться цьому роду знамення.

13І, залишивши їх, знову сів у човен і відплив на той бік.

14Учні ж забули взяти хліба і мали з собою в човні лише одну хлібину.

15А Iсус наказував їм: Дивіться, стережіться закваски фарисейської і закваски Іродової.

16Вони ж почали міркувати між собою, кажучи: Це ж у нас хліба немає.

17Ісус, зрозумівши це, каже їм: Чому ви міркуєте, що у вас хліба немає? Ви ще не бачите й не розумієте? У вас ще закам’янілі серця?

18Маючи очі, не бачите? І маючи вуха, не чуєте? І не пам’ятаєте?

19Коли Я розламав п’ять хлібин для п’яти тисяч, скільки повних кошиків шматків ви зібрали? Вони кажуть Йому: Дванадцять. —

20А коли сім хлібин для чотирьох тисяч, скільки повних кошиків шматків ви зібрали? Вони сказали: Сім.

21Він сказав їм: Як же ви не розумієте?

22Припливає Він у Віфсаїду, і ось приводять до Нього сліпого й просять Його, щоб Він доторкнувся до нього.

23Він, узявши сліпого за руку, вивів його із села і, плюнувши на його очі, поклав на нього руки й запитав його, чи щось бачить.

24Той подивився й сказав: Бачу перехожих людей, як дерева.

25Потім Він знову поклав руки на його очі і звелів йому подивитися, і той одужав і став бачити всіх чітко.

26І Він послав його додому, сказавши: У село не заходь і нікому в селі не розказуй.

27І пішов Ісус зі Своїми учнями в се́ла Кесарії Филипової і дорогою запитав Своїх учнів: За кого вважають Мене люди?

28Вони відповіли: За Іоана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші — за одного з пророків.

29Він каже їм: А ви за кого вважаєте Мене? Петро сказав Йому у відповідь: Ти Христос.

30І Він суворо наказав їм, щоб нікому не розказували про Нього.

31І почав навчати їх, що Син Людський має багато постраждати, і бути відкинутим старійшинами, первосвященниками й книжниками, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.

32І говорив ці слова відкрито. Петро ж, відвівши Його, почав докоряти Йому.

33Та Він, обернувшись і подивившись на Своїх учнів, докорив Петру, сказавши: Відійди від Мене, сатано, бо ти думаєш не про Боже, а про людське!

34І, підізвавши народ та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче піти за Мною, хай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною.

35Бо хто хоче зберегти своє життя, той втратить його, а хто втратить своє життя ради Мене і Євангелія, той збереже його.

36Бо яка буде користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а свою душу втратить?

37Чи що дасть людина взамін за свою душу?

38Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів у цьому перелюбному й грішному роді, того посоромиться й Син Людський, коли прийде у славі Свого Отця зі святими ангелами.

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →