1 Corinthians 10

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →

1Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,

2що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі,

3що всі їли ту саму духовну страву,

4що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі - скеля ж був Христос.

5Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.

6А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.

7Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»

8Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.

9Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.

10Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.

11Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.

12Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.

13Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.

14Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.

15Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.

16Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?

17Тому, що один хліб, - нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.

18Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?

19Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?

20Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.

21Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.

22Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші від нього?

23Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.

24Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого.

25Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;

26Господня бо земля та її повнота.

27Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.

28Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» - не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;

29сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?

30Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?

31Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!

32Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.

33Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →