bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Genesis 42
Genesis 42
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 41
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 43 →
1
Побачивши ж Яків, що купно є в Єгипті, сказав своїм синам: Чому ви недбалі?
2
Ось я почув, що є пшениця в Єгипті. Підіть туди і купіть нам трохи їжі, щоб ми жили і не померли.
3
І десять братів Йосифа пішли купити пшениці з Єгипту.
4
Веніамина ж, брата Йосифа, не післав з його братами. Бо сказав: Щоб часом не сталося йому зло.
5
Прийшли ж сини ізраїля купити з тими, що приходили. Бо був голод в Ханаанській землі.
6
Йосиф же був володарем землі, він продавав всьому народові землі. Прийшовши ж, брати Йосифа поклонилися йому лицем до землі.
7
Побачивши ж Йосиф своїх братів впізнав, і відсторонювався від них і говорив їм жорстоке. І сказав їм: Звідки ви прийшли? Вони ж сказали: З ханаанської землі, щоб купити їжу.
8
Пізнав же Йосиф своїх братів, вони ж його не пізнали.
9
І пригадав Йосиф сон, якого він побачив, і сказав їм: Ви розвідчики, ви прийшли розвідати дороги краю.
10
Вони ж сказали: Ні пане; ми, твої раби, прийшли купити їжу.
11
Всі ми є сини одного чоловіка; ми мирні, твої раби не розвідники.
12
Сказав же їм: Ні, але ви прийшли, щоб побачити дороги землі.
13
Вони ж сказали: Ми, твої раби, є дванадцять братів в ханаанській землі, і ось молодший сьогодні з нашим батьком, другого ж немає.
14
Сказав же їм Йосиф: Це те, що я вам сказав, кажучи, що: Ви розвідники;
15
цим обявилися ви, так здоровя Фараона, не вийдете звідси, якщо ваш молодший брат не прийде сюди.
16
Пішліть одного з вас, і візьміть вашого брата, ви ж чекайте доки явними не стануть ваші слова, чи кажете правду чи ні. Якщо ж ні, то здоровя Фараона, то ви розвідники.
17
І вкинув їх до вязниці на три дні.
18
Сказав же їм третого дня: Це вчините і житимете, бо я боюся Бога.
19
Якщо ви є мирними, один ваш брат хай буде задержаний в вязниці, ви ж ідіть і занесіть вашу куплену пшеницю,
20
і вашого молодшого брата приведіть до мене, і ваші слова викажуться вірними. Якщо ж ні, умрете. Зробили же так.
21
І сказав кожний до свого брата: Так бо ми є в грісі задля нашого брата, бо не зважали ми на біль його душі, коли благав нас, і ми його не вислухали. Задля цього найшов на нас цей смуток.
22
Відповівши ж, Рувим сказав їм: Чи не сказав я вам, кажучи: Не робіть зла дитині. І ви не послухали мене. І ось домагаються його крови.
23
Вони ж не знали, що Йосиф слухає, бо між ними був перекладач.
24
А відвернувшись від них, Йосиф заплакав. І знову повернувся до них і заговорив до них. І взяв від них Симеона і звязав його перед ними.
25
Наказав же Йосиф наповнити їх посуд пшеницею, і віддати кожному гроші до його мішка, і дати їм поживу на дорогу. І сталося з ними так.
26
І поклавши пшеницю на своїх ослів відійшли звідти.
27
Розвязавши ж один свій мішок, щоб дати поживи ослам, де спинилися, побачив вузол своїх грошей, і був при отворі мішка.
28
І сказав своїм братам: Повернено мені гроші, і ось вони в моїм мішку. І жахнулося їх серце, і злякалися, кажучи один до одного: Що це нам Бог зробив?
29
Прийшли ж до свого батька Якова, до Ханаанської землі, і звістили йому все, що трапилося їм, кажучи:
30
Заговорив до нас жорстоко чоловік, пан землі, і вкинув нас до вязниці, як розвідчиків землі.
31
Ми ж йому сказали: Ми мирні, ми не розвідчики;
32
нас є дванадцять братів, сини нашого батька. Одного немає, а найменший сьогодні з нашим батьком в ханаанській землі.
33
Сказав же нам чоловік, пан землі: З цього пізнаю, що ви мирні. Одного брата оставте тут зі мною, а, взявши куплену пшеницю, підіть до вашого дому,
34
і приведіть вашого молодшого брата до мене, і пізнаю, що ви не розвідники, але, що ви мирні, і віддам вам вашого брата і купуватимете в землі.
35
Сталося ж, коли вони спорожнили свої мішки і вузол з грішми кожного був в його мішку. І побачили вузли з своми грішми, вони і їх батько, і перелякалися.
36
Сказав же їм Яків їх батько: Мене зробили ви бездітним. Йосифа немає, Симеона немає, і візьмете Веніямина. На мене це все впало.
37
Рувим же сказав свому батькові, кажучи: Убий моїх двох синів, якщо не приведу його до тебе. Дай його мені в руки і я його приведу до тебе.
38
Він же сказав: Мій син не піде з вами, бо його брат помер і він сам один остався. І йому трапиться зло в дорозі, якою лиш підете, і зведете мою старість зі смутком до аду.
← Chapter 41
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 43 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50