bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Genesis 44
Genesis 44
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 43
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 45 →
1
І заповів Йосиф тому, що над його домом, кажучи: Наповніть мішки людей поживою, скільки лиш можуть підняти, і вкладіть гроші кожного при отворі мішка,
2
і мою срібну чашу вкладіть в мішок молодшого і ціну за його пшеницю. Сталося ж за словами Йосифа, так як сказав.
3
І ранок засвітав, чоловіки були відпущені, вони і їхні осли.
4
Як же вийшли вони з міста, і не відійшли далеко, сказав Йосиф тому, що над його домом: Вставши, жени за чоловіками і дожени їх і скажеш їм: Чому то ви віддали зло за добро? Чому вкрали ви мою сріблу чашу?
5
Чи вона не та, з якої мій пан пє? Він же ворожбою ворожить в ній. Зло ви вчинили, те що ви зробили.
6
Знайшовши ж їх, сказав їм за цими словами.
7
Вони ж сказали йому: Навіщо говорить пан такими словами? Хай не буде, щоб твої раби вчинили за цим словом.
8
Якщо ж гроші, які ми знайшли в наших мішках, ми тобі повернули з Ханаанської землі, як же украдемо срібло чи золото з дому твого пана?
9
У кого лиш з твоїх рабів знайдеться чаша, хай загине, і ми же будемо рабами нашого пана.
10
Він же сказав: І тепер як кажете, так хай буде. У кого лиш знайдеться чаша, він буде моїм рабом, ви же будете чисті.
11
І поспішилися і стягнули на землю кожний свій мішок, і відкрили кожний свій мішок.
12
Шукав же, почавши від старшого, доки не прийшов до наймолодшого, і знайшов чашу в мішку Веніамина.
13
І вони розірвали свою одіж, і поклали кожний свій мішок на свого осла, і повернулися до міста.
14
Ввійшов же Юда і його брати до Йосифа, ще як він був там, і впали перед ним на землю.
15
Сказав же їм Йосиф: Що це за діло, яке ви вчинили? Чи ви не знаєте, що ворожбитсвом ворожить чоловік такий як я?
16
Сказав же Юда: Що відповімо панові, або що скажемо, або чим оправдаємося? Бо Бог знайшов неправедність твоїх рабів. Ось ми раби нашого пана, і ми, і той, у кого знайшлася чаша.
17
Сказав же Йосиф: Хай не буде мені, щоб зробив я це слово; чоловік, у якого знайшлася чаша, він буде моїм рабом, же ви ідіть до вашого батька з спасінням.
18
Приступивши ж до нього Юда, сказав: Благаю пане, хай заговорить твій раб слово перед тобою, і не прогнівайся на твого раба, бо ти є по Фараонові.
19
Пане ти запитав твоїх рабів кажучи: Чи маєте батька, або брата?
20
І ми сказали панові: Є у нас старий батько, і дитина старості, наймолодший у нього, і його брат помер, він же одним остався у своєї матері, батько ж полюбив його.
21
Ти ж сказав твоїм рабам: Приведіть його до мене, і я подбаю за нього.
22
І сказали ми панові: Не зможе дитина залишити батька, коли ж залишить батька, він помре.
23
Ти ж сказав твоїм рабам: Якщо ваш молодший брат не прийде з вами, не додасьте ще побачити моє лице.
24
Сталося ж, коли ми прийшли до твого раба а нашого батька, сповістили ми йому слова пана.
25
Сказав же нам наш батько: Ідіть знову, купіть нам трохи поживи.
26
Ми ж сказали: Не зможемо піти, але підемо хіба лиш як наш молодший брат іде з нами. Бо не зможемо побачити лице чоловіка, якщо молодший брат не є з нами.
27
Сказав же до нас твій раб, наш батько: Ви знаєте, що двох мені породила жінка,
28
і один пішов від мене, і ви сказали що: Звір зїв його, і я його більше не побачив і до тепер,
29
отже, якщо візьмете і цього з перед мого лиця і притрапиться йому зло в дорозі, і зведете мою старість зі смутком до аду.
30
Тепер, отже, якщо іду до твого раба, а нашого батька, і немає з нами дитини, а його душа привязана до його душі,
31
і буде, коли він побачить, що з нами немає дитини, помре, і твої раби зведуть старість твого раба, а нашого батька, з болем до аду.
32
Бо твій раб одержав дитину від батька, кажучи: Якщо не приведу його до тебе і поставлю його перед тобою, грішним буду перед батьком всі дні.
33
Отже, тепер хай остане твій раб замість хлопця рабом панові. А дитина хай піде з братами.
34
Бо як піду до батька, як з нами немає дитини? Хіба щоб побачив я зло, яке зустріне мого батька.
← Chapter 43
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 45 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50