bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
2 Corinthians 4
2 Corinthians 4
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 5 →
1
Ось тому, маючи це служіння по милості Божій, ми не сумуємо,
2
але, відкинувши приховані соромні вчинки, не вдаючись до хитрості та не перекручуючи слова Божого, а відкриваючи істину, доручаємо себе сумлінню кожного чоловіка перед Богом.
3
Якщо ж і закрите благовіствування наше, то закрите для тих, що гинуть;
4
для невіруючих, яким бог світу цього осліпив розум, щоб не засяяло їм світло благовістя про славу Христа, Котрий є образ Бога невидимого.
5
Бо ми не себе проповідуємо, а Ісуса Христа, Господа, а ми раби ваші ради Ісуса.
6
Бог, Який повелів, щоб з темряви засяяло світло, освітив серця наші, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа.
7
Але скарб цей ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили приписувалася Богові, а не нам.
8
Тиснуть нас з усіх сторін, але ми не в тісноті; ми в трудних обставинах, але не впадаємо в розпач;
9
переслідувані, але ми не залишені; повалені, та не гинемо.
10
Завжди носимо в нашому тілі мертвість Ісусову, щоб і життя Ісусове виявилося в тілі нашому.
11
Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісусове виявилося в нашому смертному тілі.
12
То ж смерть діє в нас, а життя у вас.
13
Ми, маючи того ж духа віри, як написано: «Я вірував, тому і говорив», і ми віруємо і тому говоримо,
14
знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить перед Собою з вами.
15
Бо все для вас, щоб щедрість благодаті викликала в багатьох подяку на славу Божу.
16
Тому ми не занепадаємо духом, хоч зовнішній наш чоловік і тліє, зате внутрішній з дня на день оновляється.
17
Бо короткочасне легке страждання наше викликає без усякої міри вічну славу,
18
бо ми дивимося не на видиме, а на невидиме, тому що видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.
← Chapter 3
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 5 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13