2 Corinthians 5

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Знаємо, що коли наш земний намет, тимчасова оселя, зруйнується, то маємо на небі житло від Бога, дім нерукотворний, вічний.

2Від того ми і зітхаємо, бажаючи вдягнутися в небесне наше житло;

3аби тільки нам і вдягненим не опинитися нагими.

4Бо ми, знаходячись у цій хатині, зітхаємо під тягарем, бо не хочемо розтягнутися, але вдягнутися, щоб смертне поглинуте було життям.

5На це саме і створив нас Бог і дав нам завдаток Духа.

6Отже, ми благодушествуємо, знаючи, що поки перебуваємо в тілі, ми віддалені від Господа.

7Адже ми ходимо вірою, а не видінням.

8Ми благодушествуємо і бажаємо краще покинути тіло і оселитися у Господа.

9І тому ревно стараємося, чи входячи, чи виходячи, бути Йому угодними.

10Бо всім нам належить явитися перед престолом суду Христового, щоб кожен прийняв згідно з тим, що він робив у тілі: чи добре, чи зле.

11Отже, знаючи страх Господній, ми переконуємо людей, а Богові відкриті; надіюся, що відкриті і вашій совісті.

12Не знову представляємо себе вам, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що сказати тим, які хваляться обличчям, а не серцем.

13Бо коли ми не при собі, то це для Бога; коли ж скромні, то ради вас.

14Любов Христова обіймає нас, що думають так, що коли Один помер за всіх, то всі померли.

15А Христос помер за всіх, щоб ті, що живуть, вже не жили для себе, а для Того, Хто помер за них і воскрес.

16Тому віднині ми нікого не знаємо за тілом; а коли й знали Христа за тілом, то тепер уже не знаємо.

17Тому-то, хто в Христі, той нове творіння; старе минуло, а нове настало.

18Все ж від Бога, Який примирив нас з Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,

19бо в Христі Бог примирив з Собою світ, не рахуючи їм їхніх провин, і дав нам слово примирення.

20Отже, ми посланники від імені Христового просимо примиріться з Богом.

21Того, Хто не знав гріха, Бог зробив для нас жертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом.

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →