bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
John 6
John 6
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 7 →
1
Після того Ісус пішов на другий бік моря Галілейського, чи Тиверіядського.
2
І багато народу пішло за Ним, бо вони бачили чудеса, які творив Він над хворими.
3
Ісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
4
Наближалася Пасха, свято іудейське.
5
Коли Ісус звів очі і побачив, що багато народу йде до Нього, сказав Филипові: «Де нам купити хліба, щоб нагодувати їх?»
6
А говорив Він це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів робити.
7
Филип відповів йому: «І на двісті динаріїв хліба не вистачить їм, щоб кожен з них хоч трохи одержав».
8
Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
9
«Тут є один хлопець, котрий має п'ять ячмінних хлібів та дві риби, але що то є на таку безліч народу?»
10
Ісус сказав: «Звеліть людям сісти!» На тому місці було багато трави. Отже, сіло людей близько п'яти тисяч.
11
Ісус взяв хліби і, віддавши подяку, роздав учням, а учні тим, що сиділи; також і риби, скільки хто хотів.
12
І коли наситились, Він сказав учням Своїм: «Зберіть куски, що залишилися, щоб нічого не пропало».
13
І вони зібрали, і наповнили дванадцять кошів кусками від п'яти ячмінних хлібів, які залишились у тих, що їли.
14
Тоді люди, побачивши чудо, яке вчинив Ісус, сказали: «Це воістину Той пророк, Котрий повинен прийти у світ».
15
Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
16
Коли настав вечір, учні Його зійшли до озера
17
і, увійшовши в човен, попливли на другий бік моря, в Капернаум. Уже стемніло, а Ісус не приходив до них.
18
Дув сильний вітер і море хвилювалося.
19
Пропливши з двадцять п'ять або тридцять стадій, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякались.
20
Але Він сказав Їм: «Це Я, не бійтесь!»
21
Вони хотіли взяти Його в човен, і човен відразу причалив до берега, куди пливли.
22
На другий день народ, який стояв по той бік озера, бачив, що там не було іншого човна, крім того, в який увійшли учні Його, і що Ісус не входив з учнями Своїми в човен, а учні відпливли самі.
23
А тим часом припливли інші човни з Тіверіяди до того місця, де вони їли хліби за благословенням Господнім.
24
Отже, коли люди побачили, що там нема ні Ісуса, ні учнів Його, то також посідали в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса.
25
І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: «Учителю, коли Ти прибув сюди?»
26
Ісус сказав їм у відповідь: «Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
27
Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Бог Отець».
28
Вони сказали Йому: «Що ми маємо робити, щоб творити діла Божі?»
29
Ісус відповів їм, кажучи: «Ось діло Боже, щоб ви вірували в Того, Кого Він послав».
30
На це вони сказали Йому: «Яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти робиш?
31
Наші батьки їли манну в пустині, як написано: 'Хліб з неба дав їм їсти'».
32
Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з неба.
33
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить з неба і дає життя світові».
34
На це сказали Йому: «Господи, давай нам завжди такий хліб!»
35
А Ісус сказав їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до Мене, не буде голодувати, і хто вірує в Мене — ніколи не матиме спраги.
36
Але Я сказав вам, що хоч ви й бачили Мене, але не віруєте!
37
Все, що Отець дає Мені, приходить до Мене, а того, хто приходить до Мене, не відштовхну геть.
38
Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити Мою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
39
Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити останнього дня.
40
Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб усякий, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня».
41
Тоді іудеї стали ремствувати на Нього за те, що Він сказав: «Я хліб, який зійшов з небес».
42
І говорили: «Чи ж не Ісус це, син Йосифа, Котрого батька і матір ми знаємо? Як же Він говорить: 'Я зійшов з небес?' »
43
Ісус сказав їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою!
44
Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його до Мене, — і Я воскрешу його в останній день.
45
У пророків написано: 'І всі будуть навчені від Бога. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене'.
46
Це не те, щоб хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога, Той бачив Отця.
47
Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має вічне життя.
48
Я — хліб життя!
49
Батьки ваші їли манну в пустині, і померли.
50
Хліб, який сходить з небес, такий, що, хто його їсть, той не помре.
51
Я — живий хліб, який зійшов з небес, коли хто буде їсти цей хліб, — буде жити вічно. А хліб, який Я дам, то є тіло Моє, яке Я віддам за життя світу».
52
Тоді іудеї стали сперечатися між собою, говорячи: «Як же Він може дати нам тіло Своє їсти?»
53
Тоді Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: якщо ви не будете їсти тіла Сина Людського і пити кров Його, то не будете мати життя в собі.
54
Хто їсть тіло Моє і п'є кров Мою, той має вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня.
55
Бо тіло Моє істинно є їжа, а кров Моя — істинно є пиття.
56
Хто їсть тіло Моє і п'є кров Мою, той перебуває в Мені, а Я в ньому.
57
Як живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто споживає Мене, буде жити Мною.
58
Це і є хліб, котрий зійшов з небес, не так як батьки ваші їли манну і повмирали; хто буде їсти цей хліб — буде жити вічно».
59
Це Він говорив у синагозі, коли навчав у Капернаумі.
60
А багато хто з учнів Його, почувши це, сказали: «Які дивні слова! Хто може збагнути це?»
61
А Ісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: «Чи це спокушає вас?
62
А що як побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?
63
Дух животворить; плоть ані скільки не допомагає. Слова, які Я говорив вам, є дух і життя.
64
Але є деякі між вами, що не вірують». Бо Ісус знав від початку, хто не вірує, і хто зрадить Його.
65
І сказав: «Тому Я говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Отця Мого».
66
З того часу багато з учнів Його відійшли від Нього і вже не ходили з Ним.
67
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: «Чи не хочете і ви відійти?»
68
Симон Петро відповів Йому: «Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного.
69
І ми увірували і пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!»
70
Ісус відповів їм: «Чи не вибрав Я вас дванадцятьох, та один з вас — диявол».
71
Це говорив Він про Іуду, сина Симона Іскаріота, бо він мав зрадити Його, хоч був один з дванадцятьох.
← Chapter 5
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 7 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21