bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Ecclesiastes 3
Ecclesiastes 3
Ukrainian UMT
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 4 →
1
На все свій час, усякій справі в цім житті — своя пора.
2
Час для народження, і час для смерті, час посадити й час вирвати посаджене з корінням.
3
Час убивати й час лікувати, час руйнувати й час будувати.
4
Час плакати і час сміятися, час сумувати й час танцювати.
5
Час розкидати каміння й час збирати каміння, час обнімати й час уникати обіймів.
6
Час шукати й час кидати пошуки. Час тримати й час відпускати.
7
Час розривати одяг й час зшивати. Час мовчати й час говорити.
8
Час кохати й час ненавидіти. Час для війни і час для миру.
9
Що користі трудівникові з його праці?
10
Я бачив усе, що Бог відвів людині робити.
11
Він робить усе прекрасним у свій час. Він також вклав відчуття вічності в її серце, але людина не в змозі пізнати від початку й до кінця усе створене Богом.
12
Я зрозумів, що найкраще для людини: втішатися й творити добро в цьому житті.
13
А ще: якщо людина їсть і п’є, й насолоджується своєю роботою, то це також Божий дарунок.
14
Я знаю: все, що творить Бог, — навіки. До цього нічого не додаси, як нічого й не віднімеш від цього. Бог зробив так, щоб люди побожно ставилися до Нього.
15
Що сталося, вже було, і що буде, вже було раніше. Бог шукає тих, хто зазнає переслідувань.
16
У цьому житті всюди замість справедливості я бачив зло в судах, не зауважив праведності, тільки зло в судах, а замість праведності — підступність.
17
І я собі сказав: «І доброго, і злого Бог розсудить, для кожної справи, для кожного вчинку настане свій час».
18
Я про людей сказав собі: «Бог їх випробовує й доводить, що вони — справжні тварини.
19
Адже доля людини й доля тварини однакові: і ті, й ті помирають. Дух життя однаковий для обох. Немає в людини переваги над твариною, бо все — марнота.
20
Усім шлях в одне й те саме місце. Усі народжуються з пороху і туди й підуть.
21
Кому відомо: чи дух людини піднімається до неба, чи дух тварини спускається під землю?»
22
І я зрозумів, що найкраще для людини — знайти радість у праці, адже в ній доля людська. Бо хто зможе показати людині, що буде після неї?
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 4 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12