bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Numbers 11
Numbers 11
Ukrainian UMT
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 12 →
1
Коли люди почали гірко нарікати перед Господом, Всевишній почув це і запалився гнівом. Тож вогонь від Бога загорівся між ними й пожер деякі околиці табору.
2
Тоді люди заволали до Мойсея. Мойсей помолився Господу, і полум’я вщухло.
3
Тож назвали вони це місце Тавера, бо вогонь від Господа палав між ними.
4
Та чужинцям серед них забажалося смачнішої їжі, і народ Ізраїлю знову почав репетувати. Вони гукали: «Хто дасть нам м’яса поїсти?
5
Ми пам’ятаємо рибу, що ми їли в Єгипті задарма, огірки, дині, пір, цибулю й часник.
6
Та зараз ми втратили бажання їсти. Немає нічогісінько перед очима, крім манни».
7
Та манна була, мов маленьке коріандрове насіння, а кольором — жовтувате, немов живиця.
8
Люди ходили й збирали її. Потім мололи в жорнах або товкли в ступі. Тоді її варили у горнятку й виробляли з неї пиріжки. На смак вона була, мов коржі на оливі.
9
Коли вночі на табір падала роса, з нею падала і манна.
10
Мойсей почув, що народ тужить по родах своїх, кожен при вході до намету свого. Господь тяжко розгнівався, і стало Мойсею дуже прикро.
11
І сказав Мойсей Господу: «Навіщо навів Ти таку біду на слугу Свого? Чому не знайшов я ласку в Тебе? Ти ж бо звалив увесь тягар відповідальності за цей народ на мене.
12
Хіба ж то я зачав увесь цей народ? Хіба ж то я їх народив, що Ти мені кажеш: „Неси їх на грудях, як нянька носить немовля, до землі, що Ти її пообіцяв батькам їхнім.
13
Де візьму я м’яса, щоб дати всім цим людям, коли вони плачуть переді мною і кажуть: „Дай нам м’яса поїсти!”
14
Я не подужаю нести самотужки весь цей народ, бо це для мене занадто.
15
Якщо й далі Ти так обходитимешся зі мною, благаю: вбий мене, а якщо я знайшов у Тебе ласку, не дай мені зазнати лиха”».
16
Господь відповів Мойсею: «Збери Мені сімдесят старійшин Ізраїлю, про яких ти знаєш, що вони старійшини й вожді народу. Приведи їх до намету зібрання, і нехай вони стануть там з тобою.
17
Я зійду й говоритиму там з тобою. Я візьму в тебе трохи Духу, який ти маєш, і вкладу в них, тож вони допомагатимуть тобі нести тягар народу, щоб не тобі самому нести його.
18
І скажи народові: „Освятиться на завтра і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом і питали: „Хто дасть нам м’яса? Нам краще було в Єгипті”. Ось чому Господь дасть вам м’яса й будете їсти.
19
Ви будете їсти його не один день, не два, не п’ять, не десять і не двадцять днів,
20
а цілий місяць, аж доки воно не полізе з вас через ніс, і вас від нього не знудить, бо ви відштовхнули Господа, який серед вас, плакали перед Ним і казали: „Навіщо ми залишили Єгипет?”»
21
Тоді Мойсей сказав: «Тут зі мною шістсот тисяч чоловік, а Ти кажеш: „Я дам їм м’яса і вони їстимуть цілий місяць.
22
Якби навіть череди й отари забити, хіба ж вистачило б для них? Якби всю рибу морську зловити, хіба ж вистачило б для них?”»
23
Господь відповів Мойсею: «Чи ж то влада Господа обмежена? От зараз побачиш, сповниться те, що Я сказав, чи ні».
24
Тож Мойсей вийшов і переповів те, що сказав Господь, і зібрав він сімдесятьох із старійшин Ізраїлю й поставив їх довкола намету.
25
Тоді Господь зійшов у хмарі й говорив до нього. Він узяв від Духу, що був на Мойсеї, і поклав на сімдесятьох старійшин. Коли Дух зійшов на них, вони почали пророкувати. Але знову цього зробити не змогли.
26
Двоє старійшин лишилися в таборі. Ім’я першого було Елдад, а другого — Медад. Дух був на них. Вони були серед старійшин, яких покликав Мойсей, але не вийшли до намету, бо ще пророкували в таборі.
27
Прибіг юнак і сказав Мойсею: «Елдад і Медад прокують у таборі».
28
Ісус, син Навина, помічник Мойсея з юних років, сказав: «Мойсею, мій пане, заборони їм!»
29
Та Мойсей відповів: «Ти ревнуєш за мене? Хотів би я, щоб усі люди Господні були пророками, щоб Господь пролив Свій Дух на них».
30
Тоді Мойсей і старійшини повернулися до табору.
31
Господь наслав вітер, і він приніс перепелиць із моря й розкидав їх навколо всього табору на день ходи в один бік і день ходи в інший, по всьому табору, до двох ліктів завтовшки від землі.
32
Люди підвелися й збирали перепелиць цілий день і цілу ніч, і цілий наступний день. Ніхто не назбирав менше шістдесяти кошиків. Вони розклали їх для себе по всьому табору.
33
Поки м’ясо було ще в них на зубах, доки вони не все ще з’їли, Господь розгнівався на людей, і напустив на них страшну хворобу.
34
Тож назвали вони це місце Ківрот-Гаттаава, бо там поховали людей, що прагли м’яса.
35
Від Ківрот-Гаттаави люди помандрували до Газерота й зупинилися там.
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 12 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36