bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Numbers 21
Numbers 21
Ukrainian UMT
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 22 →
1
Ханаанський цар Арад, що жив у Неґеві, почувши, що народ Ізраїлю надходить шляхом до Атарима, напав на Ізраїль і взяв у полон декого з них.
2
Тоді Ізраїль дав обітницю Господу і сказав: «Якщо допоможеш Ти нам перемогти цей народ, ми віддамо всі їхні міста Тобі».
3
Господь почув голос Ізраїлю, допоміг розбити ханаанців, і вони вщент вигубили їх і міста їхні. Тож вони назвали це місце Хорма.
4
Тоді вони рушили від гори Гор у напрямку Червоного моря в обхід землі Едомської. Та люди в дорозі стали нетерплячі.
5
Люди нарікали на Бога та Мойсея: «Навіщо примусили ви нас кинути Єгипет, щоб померти в пустелі? Бо немає тут ні хліба, ні води. І набрид нам цей нікчемний харч».
6
Тож Господь наслав отруйних гадюк поміж людей, і кусали вони їх, і багато людей Ізраїлю померло.
7
Прийшли люди до Мойсея і сказали: «Ми згрішили, бо нарікали на Господа й на тебе. Помолися Господу, щоб забрав Він гадюк від нас». Тож Мойсей помолився за народ.
8
І сказав Господь Мойсею: «Зроби бронзового гада й прикріпи на стовп. Коли хтось укушений подивиться на нього, то житиме».
9
Тож Мойсей зробив бронзового гада й прикріпив його на стовп. Коли гадюка кусала когось, і та людина дивилася на бронзового гада, вона лишалася живою.
10
Тоді рушив народ Ізраїлю і став табором в Овоті.
11
Потім рушили вони з Овоту й стали табором в Іє-Аваримі в пустелі, що межує з Моавом зі сходу.
12
Вони знялися звідти й стали табором у долині Зеред.
13
Знялися звідти й стали табором по той бік Арнону, в пустелі, що простягалася з землі аморійців. Бо Арнон — то кордон між Моавом та аморійцями.
14
Ось чому й сказано в книзі Війн Господніх: «Вагев у Суфі, й долина Арнон,
15
і схил долин, що простягаються до поселення в Арі і сягають аж кордонів Моаву».
16
Звідти вони рушили до Бееру. Це колодязь, де Господь сказав Мойсею: «Збери народ, і Я дам їм води».
17
Тоді Ізраїль заспівав таку пісню: «Пролийся водою, кринице! Співаймо про неї.
18
Криниця, вирита великими людьми, яку вожді народу почали копати своїми жезлами і палицями, був дар пустелі (або „Маттана”)».
19
Від Маттани йди до Нагаліела, від Нагаліела до Бамота,
20
від Бамота до долини, що в Моаві на верхівці Пізґи, оберненої до пустелі.
21
Тож вирядив Ізраїль послів до царя аморійців Сихона і сказав:
22
«Дозволь нам пройти країною твоєю. Ми не звертатимемо ні в поле, ні у виноградники. Не питимемо воду з криниць. Ми йтимемо царським шляхом, аж доки не перейдемо через твою землю».
23
Але цар Сихон не дозволив Ізраїлю перейти через його землю, зібрав усіх своїх людей і вийшов назустріч Ізраїлю в пустелю. Прибув він у Ягаз і напав на Ізраїль.
24
Але Ізраїль вбив його і забрав землю його від ріки Арнон до ріки Яввок, але тільки до кордону з аммонійцями. Бо аммонійці вперто захищали свої кордони.
25
Ізраїль захопив усі їхні міста й оселився у всіх тих аморійських містах, у Хешбоні й навколишніх поселеннях.
26
Хешбон був містом аморійського царя Сихона. Він воював проти колишнього царя Моаву і здобув у нього всю його землю аж до ріки Арнон.
27
Ось чому поети кажуть: «Приходьте до Хешбону! Хай відбудують його! Нехай місто Сихона відбудоване буде!
28
Бо вийшов вогонь із Хешбона, полум’я з міста Сихона. Пожерло воно Ар у Моаві, і над рікою Арнон узвишшя спалило.
29
Горе тобі, Моаве, о народе Хемоша, вигублено тебе! Зробив він синів своїх втікачами, дочок своїх у неволю Сихону, царю аморійців віддав.
30
Загинули нащадки їхні від Хешбона до Дівона, ми зруйнували все аж до Нофи, що біля Медеви».
31
Тож Ізраїль посів землю аморійців.
32
І послав Мойсей розвідати Язер, і вони захопили поселення навколо нього, прогнавши аморійців, які там були.
33
Тоді вони повернули й пішли в напрямку Башану. Оґ, цар Башану, виступив до Едреї з усім військом своїм, щоб зійтися з ізраїльтянами в бою.
34
І сказав Господь Мойсею: «Не бійся його, бо віддам Я його, всіх людей його і землю його до рук твоїх. І вчиниш ти з ним так само, як і з Сихоном, царем аморійців, що царював у Хешбоні».
35
Тож убили вони його, синів його і всіх людей його, аж не лишилося жодного живого з них. І здобули вони землю його.
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 22 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36