Song of Solomon 2

Ukrainian UMT

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Я крокус рівнини Шарону, я конвалія із долини.

2Мов та лілія між шипів, моя кохана між жінками.

3Мов яблуня поміж дерев у лісі, так і коханий мій поміж чоловіків. Люблю я бути в затінку його, і плід його мені солодкий.

4Він ввів мене в свій дім п’янкий під прапором свого кохання.

5Родзинковий пиріг хай підкріпить мене, хай яблука дадуть мені підтримку, бо я уже знесилена коханням.

6Ліва його рука під головою в мене, а правою він обіймає мене.

7Дочки Єрусалима, покляніться газелями чи оленями дикими, що ви не будете будить кохання, допоки не запрагну я його.

8Ось чую я, що коханий мій підходить, через гори перестрибує, через пагорби перескакує.

9Коханий мій немов газель, чи оленятко. Дивись, он він стоїть за муром нашого будинку і зазирає у вікно, він потай зазирає через ґрати.

10Коханий мій відповів, сказав мені: «Вставай, моя прекрасна, моя люба, і ходім.

11Я так кажу, бо вже зима минула, дощі пройшли й пішли собі.

12З’явилися вже квіти на землі, пора пісень прийшла, і в нашім краї голубки туркотіння чую я.

13На смоковниці наливаються плоди, і виноградні лози так цвітуть духмяно. Вставай, моя кохана, моя гарна, і ходім.

14Моя голубка у розщелинах сховалась, у схованих печерах диких скель, ти покажи мені своє обличчя, подай-но голос, щоби я його почув. Бо голос твій — солодкий, і вигляд — прекрасний».

15Спіймайте нам лисиць, маленьких лисів отих, що виноградники псують, бо ж наші виноградники в цвіту.

16Коханий мій — він мій, а я — його; він випаса отари в рясноквітті.

17Аж доки не проснеться подих дня і не втечуть від нього ночі тіні. Вернись, мій любий, стань мов та газель чи олень молодий в горах Бетера.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →