bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian
/
Job 29
Job 29
Ukrainian
← Chapter 28
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 30 →
1
І Йов далі вів мову свою та й сказав:
2
О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,
3
коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,
4
як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
5
коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
6
коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
7
Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
8
як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
9
зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
10
ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...
11
Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
12
бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.
13
Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!
14
Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.
15
Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.
16
Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.
17
Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.
18
І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:
19
для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...
20
Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.
21
Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.
22
По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.
23
І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...
24
Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.
25
Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!
← Chapter 28
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 30 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42