bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian
/
Job 3
Job 3
Ukrainian
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 4 →
1
По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.
2
І Йов заговорив та й сказав:
3
Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!
4
Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...
5
Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...
6
Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...
7
Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!
8
Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!
9
Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,
10
бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...
11
Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?
12
Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?
13
Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок
14
з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,
15
або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...
16
Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?
17
Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,
18
разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...
19
Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...
20
І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,
21
що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,
22
тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,
23
мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...
24
Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,
25
бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...
26
Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...
← Chapter 2
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 4 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42