Romans 2

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →

1Отже, нема тобi виправдання, всякий чоловiче, що судиш iншого; бо тим же судом, яким судиш iншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш.

2А ми знаємо, що воiстину є суд Божий на тих, хто чинить таке.

3Hевже думаєш ти, чоловiче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ i роблячи те саме‚ ти втечеш вiд суду Божого?

4Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагiдности i довготерпiння, не розумiючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?

5Але‚ через жорстокiсть твою i нерозкаяність серця, ти сам собi збираєш гнiв на день гнiву i об’явлення праведного суду вiд Бога,

6Який воздасть кожному за вчинками його:

7тим, якi терпінням у доброму дiлi шукають слави, чести й нетління, — життя вiчне;

8а тим, що впираються i не пiдкоряються iстинi, але вiддаються неправдi‚ — лютiсть i гнiв.

9Скорбота i утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, потiм i еллiна!

10Слава ж i честь i мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потiм i еллiну!

11Бо Бог не дивиться на особу.

12Тi, якi, не маючи закону, згрiшили, поза законом i загинуть; а тi, якi у законі згрiшили, за законом будуть засуджені‚

13бо не слухачi закону праведнi перед Богом, але виконавцi закону виправданi будуть,

14бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самi собi закон:

15вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свiдчить їхня совiсть i думки їхнi, якi то звинувачують, то виправдовують одна одну‚

16у той день, коли, за моїм благовiстям, Бог буде судити таємнi дiла людей через Iсуса Христа.

17Ось ти звешся юдеєм, i заспокоюєш себе законом, i хвалишся Богом,

18i знаєш волю Його, i розумiєш те, що краще, навчаючись iз закону,

19i певний у собi, що ти провiдник слiпих, свiтло для тих, що в темрявi,

20наставник нерозумних, учитель дiтей, той, що має в законi взiрець знання i правди:

21як же ти, навчаючи iншого, не навчаєш самого себе?

22Проповiдуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи iдолами, святотатствуєш?

23Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш?

24Бо, як написано, «через вас iм’я Боже ганьблять язичники».

25Обрiзання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрiзання твоє стало необрiзанням.

26Отже, коли необрiзаний дотримується постанови закону, то його необрiзання чи не зарахується йому за обрiзання?

27I необрiзаний iз природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням i обрiзанням?

28Бо не той юдей, хто має такий вигляд, i не те обрiзання, що зовнi, на тiлi;

29але той юдей, хто в душi такий, i те обрiзання, яке в серцi, за духом, а не за буквою: йому i похвала не вiд людей, але вiд Бога.

← Chapter 1 Jump to: Chapter 3 →