Romans 4

Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →

1Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть?

2Якщо Авраам виправдався дiлами, вiн має похвалу, але не у Бога.

3Бо що говорить Писання? Повiрив Авраам Боговi‚ i це зараховано йому в праведнiсть.

4Hагорода тому, хто робить, дається не з ласки, а за обов’язком.

5А тому, хто не робить, але вiрує в Того, Хто виправдовує нечестивого, вiра його зараховується в праведнiсть.

6Так само i Давид називає блаженним чоловiка, якому Бог зараховує праведнiсть незалежно вiд дiл:

7«Блаженнi тi, чиї беззаконня прощенi i чиї грiхи вiдпущенi.

8Блаженна людина, якій Господь не зарахує грiха».

9Блаженство це належить до обрiзання чи до необрiзання? Ми говоримо, що Авраамовi вiра зарахована в праведнiсть.

10Коли зарахована? Пiсля обрiзання чи до обрiзання? Hе пiсля обрiзання, а до обрiзання.

11I знак обрiзання вiн одержав як печать праведности через вiру, яку мав пiд час необрiзання, щоб стати отцем усiх вiруючих у необрiзанні, щоб i їм була зарахована праведнiсть‚

12i отцем обрiзаних, що не тільки прийняли обрiзання‚ але і ходять по слiдах вiри отця нашого Авраама, яку вiн мав ще в необрiзання.

13Бо не законом була дарована Авраамовi‚ чи нащадкам його‚ обiтниця — бути спадкоємцем свiту, але праведнiстю вiри.

14Коли спадкоємцями є тi, що стверджуються законом, то даремна вiра, обiтниця недiюча;

15бо закон викликає гнiв, тому що, де нема закону, нема i злочину.

16Отже, по вiрi, щоб було з ласки, щоб обiтниця була непорушна для всiх, не тiльки за законом, а й за вiрою нащадкiв Авраама, який є отцем усiм нам,

17як написано: «Я настановив тебе отцем багатьох народiв» — перед Богом, Якому вiн повiрив, Який оживляє мертвих i називає неiснуюче як iснуюче.

18Вiн, всупереч надiї, увiрував‚ що стане отцем багатьох народiв, за сказаним: «Таке численне буде сíм’я твоє».

19I не знемiг у вiрі, і не вважав свого тiла, майже сторiчного, за вже змертвiле, i утроби Сариної за омертвiлу;

20не засумнівався в обiтницi Божiй невiрою, але зміцнився у вiрi, вiддавши славу Боговi‚

21i був цiлком упевнений, що Вiн має силу i виконати обiцяне.

22Тому i зараховано йому у праведнiсть.

23Та не про нього одного написано, що зараховано йому,

24але й стосовно нас; буде зараховано i нам, вiруючим у Того, Хто воскресив iз мертвих Iсуса Христа, Господа нашого,

25Який був виданий за грiхи нашi i воскрес для виправдання нашого.

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →