bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Deuteronomy 32
Deuteronomy 32
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 33 →
1
Дослухайся, небо, я буду говорити; і дослухайся, земле, до слова уст моїх.
2
Злине, як дощ, учення моє, мов роса, мова моя, як дрібний дощик на зело, як злива на траву.
3
Тому що ймення Господа прославляю; вшануйте величчю Бога нашого.
4
Він є Скеля, досконалі діяння Його, і всі шляхи Його праведні. Бог вірний, і немає неправди в Ньому; Він праведний та істинний.
5
Але вони розбестилися перед Ним, вони не діти Його за своїми вадами, покоління примхливе і розбещене.
6
Чи цим віддячуєте ви Господові, народе недолугий і немудрий? Чи не Він Батько твій, Котрий учинив тебе, утворив тебе, і влаштував тебе?
7
Пригадай дні старожитні, помисли про роки попередніх родів; запитай батька свого, і він звістить тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі.
8
Коли Всевишній наділяв спадком народи і розселяв синів Адамових, тоді позначив рубежі народів за числом синів Ізраїля.
9
Бо частка Господа – народ Його; Яків – наділ спадку Його.
10
Він знайшов його в пустелі, у степу печальному і дикому; огороджував його, доглядав його, беріг його, як зіницю ока Свого.
11
Як орел опікується гніздом своїм, ширяє над пташенятами своїми, розпросторює крила свої, підхоплює їх і носить їх на крилах своїх;
12
Так Господь Сам водив його, і не було з ним чужого бога.
13
Він підніс його на високу місцину, щоб він міг насичуватися витворами землі, і Він витворив для нього мед із каменя і єлей із твердої скелі,
14
Годував маслом коров’ячим і молоком овечим, і лоєм ягнят, і баранів башанських, і козлів, і густою пшеницею, і ти пив вино, чисту кров ягід виноградних.
15
І розповнювався Ізраїль, і став упертим; став огрядним, гладким і тлустим; і тоді залишив він Бога, що утворив його, і злегковажив Скелею спасіння свого.
16
Чужими божками вони дратували Його, і мерзотами спричинили гнів Його.
17
Приносили пожертви демонам, а не Богові, божкам, котрих вони не знали, нових божків, котрі прийшли від сусідів і котрих не жахалися батьки ваші.
18
А Скелю, Яка породила тебе, ти забув, і не пам’ятав Бога, Який утворив тебе.
19
Господь побачив це, і зненавидів їх за те, що дратували, і відкинув синів Своїх і дочок Своїх.
20
І сказав: Приховаю обличчя Моє від них, і побачу, яким буде кінець їхній: бо вони рід розбещений, діти, котрі не мають вірности.
21
Вони спричинили Мою ревність не богом, ідолами своїми завдали Мені прикрости, а Я збуджу їхні ревнощі не народом, я роздратую їх людом безтямним.
22
Бо вогонь спалахнув у гніві Моєму, пече до аду найглибшого, і пожере землю і вирощене нею, і спопелить підніжжя гір.
23
Простягну на них нещастя і використаю на них стріли Мої.
24
Будуть виснажені голодом, понищені лихоманкою, і лихою пошестю; і пошлю на них зуби звірів, і отруту гадів землі.
25
Надворі буде вбивати їх меч, а в домах – жах – і юнака, і юнку, і грудне немовля, і посивілого чоловіка.
26
Я сказав би: Розпорошу їх, і зітру з-поміж людей пам’ять про них.
27
Але відклав це заради ворожого гніву, щоб вороги його не запишалися і не сказали: Наша рука висока, і не Господь утворив усе це.
28
Бо вони народ, який знетямився, і не має в них жодного глузду.
29
О, якби вони поміркували, зрозуміли це, затямили, що з ними станеться насамкінець!
30
Як може один переслідувати тисячу, а двоє проганяти десять тисяч, якби Скеля їхня не видала їх, і Господь не віддав їх!
31
Бо скеля їхня не така, як наша Скеля; самі вороги свідки тому.
32
Бо виноград їхній від виноградної лози содомської і з ланів ґоморрських; ягоди їхні ягоди отрутні, грона їхні гіркі.
33
Вино їхнє – отрута драконів, і згубна трава зміїна.
34
Чи не приховане все це у Мене? Чи не під печаткою у скарбницях Моїх?
35
У Мене помста і відплата, в належний час захитається нога їхня; бо вельми близький день загибелі їхньої; невдовзі настане приготовлене для них.
36
Але Господь буде судити народ Свій, і над служниками Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що сила їхня виснажилася, і не стало вже ні невільника, ані вільного.
37
Тоді скаже Господь; Де божки їхні, скеля, на котру вони сподівалися,
38
Котрі їли лій пожертв їхніх і пили поливне приношення їхнє? Нехай вони постануть і допоможуть вам притулком!
39
Бачите нині, що це Я, Я – і немає Бога, окрім Мене: Я умертвляю і оживляю, Я уражаю і Я уздоровлюю; і ніхто не визволить від руки Моєї.
40
Я підношу до небес руку Мою і говорю: Живу Я повіки!
41
Якщо загострю осяйного меча Свого, і рука Моя тримає суд, то помщуся ворогам Моїм, і ненависникам Моїм відплачу.
42
Напою стріли Мої кров’ю, і меч Мій насититься плоттю, кров’ю забитих і бранців, починаючи зі старшин ворога.
43
Радійте, погани, з народом Його; бо Він помститься за кров служників Своїх, і відплатить помстою ворогам Своїм, і помилує землю Свою, і народ Свій.
44
І прийшов Мойсей до народу і вирік усі слова пісні цієї вголос перед народом, він та Ісус, Навинів син.
45
Коли Мойсей вирік усі слова оці всьому Ізраїлеві,
46
Тоді сказав їм: Покладіть на серце ваше всі заповіді, котрі я оголосив вам сьогодні, і заповідайте їх дітям своїм, щоб вони прагнули виконувати всі настанови Закону цього.
47
Бо це для вас не є річ порожня, але це є життя ваше, і через цю річ ви довго житимете на тій землі, на котру ви йдете через Йордан, аби посісти її.
48
І говорив Господь Мойсеєві того ж дня, і сказав:
49
Зійди на цю гору Аварім, на гору Нево, котра на землі моавській, навпроти Єрихону, і подивися на землю ханаанську, котру Я даю у спадок синам Ізраїля.
50
І помри на горі, на котру ти зійдеш, і прилучишся до народу свого, як помер Аарон, брат твій, на горі Гор, і прилучився до народу свого.
51
За те, що ви згрішили супроти Мене серед синів Ізраїля при водах Меріви у Кадеші, в пустелі Сін, за те, що не явили святости Моєї серед синів Ізраїля,
52
Перед собою ти побачиш землю, але не увійдеш туди, на землю, котру Я даю синам Ізраїля.
← Chapter 31
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 33 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34