Joshua 10

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

1Коли Адоні-Цедек, цар єрусалимський, зачув, що Ісус захопив Ай і вщент винищив його, і що так само вчинив з Аєм і царем його, як учинив з Єрихоном, і царем його, і що мешканці Ґівону склали мир з Ізраїлем і залишилися серед них,

2Тоді він вельми злякався, тому що Ґівон місто велике, як одне з царських міст, і більше Аю, і всі мешканці його люди могутні.

3А тому Адоні-Цедек, цар єрусалимський, послав до Гогама, царя хевронського, і до Пірама, царя ярмутського, і до Яфії, царя лахішського, і до Девіра царя еґлонського, аби сказати:

4Прийдіть до мене, і поможіть мені звоювати Ґівона за те, що він замирився з Ісусом та синами Ізраїля.

5Вони зібралися і рушили, п’ятеро царів аморейських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський, цар еґлонський, вони всі, та ополчення їхні, і розташувалися табором біля Ґівону, щоб воювати супроти нього.

6Мешканці Ґівону послали до Ісуса в стан ізраїльський, в Ґілґал, сказати: Не відсахни руки твоєї од служників твоїх; прийди до нас якнайшвидше, порятуй нас і надай нам допомогу, бо зібралися супроти нас усі царі аморейські, які живуть на горах.

7Ісус вийшов із Ґілґалу сам і з ним увесь народ, придатний для війни, і всі мужі, могутні вояки.

8І сказав Господь Ісусові: Не бійся їх, бо Я віддав їх в руки твої; ніхто з них не встоїть перед тобою.

9І напав на них Ісус зненацька, тому що цілу ніч простував він із Ґілґалу.

10Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і вони завдали їм в Ґівоні нищівної поразки, і переслідували їх по дорозі до пагорбів Бет-Хорону, і нищив їх до Азеки і до Маккеди.

11Коли ж вони утікали від ізраїльтян схилом гори Бет-Хоронської, Господь кидав на них з небес великі камені до Азеки, і вони помирали; більше було тих, котрі померли від каміння, аніж тих, котрі погинули від меча синів Ізраїля.

12Ісус прикликав Господа того дня, котрого віддав Господь амореїв в руки Ізраїля, коли понищив їх в Ґівоні, і вони понищені були перед синами Ізраїля, і сказав перед ізраїльтянами: Стань, сонце, над Ґівоном, і місяць, понад долиною Айялонською!

13І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ чинив помсту ворогам своїм. Чи не так написано у книжці Праведного? Стояло сонце осередь неба і не квапилось на захід майже цілий день?

14І не було подібного дня ні передніше, ані по ньому, котрого Господь так почув би голос людський. Тому що Господь воював за Ізраїля.

15Відтак повернувся Ісус і увесь Ізраїль з ним до табору в Ґілґал.

16А ті п’ятеро царів побігли і сховалися в печері, що в Маккеді.

17Коли доповіли про те Ісусові і сказали: Знайшлися п’ять царів; вони переховуються в печері, що в Маккеді.

18Ісус наказав: Приваліть великим камінням отвір печери, і поставте біля неї варту, аби пильнувала їх.

19А ви не зупиняйтеся, але переслідуйте ворогів ваших, і винищуйте тили війська їхнього, і не давайте їм заскочити в міста їхні; бо Господь, Бог ваш, віддав їх у руки ваші.

20Після того, як Ісус і сини Ізраїля завдали їм нищівної поразки, і залишки їх замкнулися в містах за мурами,

21Увесь народ повернувся в табір до Ісуса в Маккеді з миром, і ніхто на синів Ізраїля не ворухнув язиком своїм.

22Тоді Ісус сказав: Звільніть отвір печери, і виведіть до мене з печери п’ятеро царів тих.

23Так і вчинили: вивели до нього з печери п’ятеро царів тих: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського і царя еґлонського.

24Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус прикликав усіх ізраїльтян і сказав вождям вояків, які ходили з ним: Підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами на шиї їхні.

25Ісус сказав їм: Не бійтеся і не жахайтеся; будьте несхитними і мужніми; бо так учинить Господь з усіма ворогами вашими, з котрими будете воювати.

26Потім забив їх Ісус, і, убивши їх, повісив їх на п’ятьох деревах, і висіли вони на деревах до вечора.

27При заході сонця, наказав Ісус, і зняли їх із дерев, і кинули до печери, у котрій вони переховувалися, і привалили великим камінням отвір печери, котрі там навіть донині.

28Того ж дня захопив Ісус Маккеду, і винищив місто мечем і царя його, і винищив їх і всіляку душу, що дихала, що знаходилася в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би. І вчинив із царем маккедаським так само, як учинив із царем єрихонським.

29І рушив Ісус і всі ізраїльтяни з ним із Маккеди до Лівни, і воював супроти Лівни.

30І віддав Господь також і її в руки Ізраїля, і царя її, і винищив її Ісус мечем і кожну душу, що знаходилася в ній; нікого не залишив у ній, хто зацілів би. І вчинив із царем її так, як учинив із царем єрихонським.

31Із Лівни рушив Ісус і всі ізраїльтяни з ним до Лахішу; і розташувався біля нього табором, і воював супроти нього.

32І віддав Господь Лахіш у руки Ізраїля, і захопив його другого дня, і винищив мечем кожну душу, що була в ньому, так, як учинив з Лівною.

33Тоді прийшов на допомогу Лахішові Горам, цар ґезерський; але Ісус завдав поразки йому і народові його мечем так, що нікого в нього не залишив, хто зацілів би.

34І рушив Ісус і всі ізраїльтяни з ним із Лахішу до Еґлону, і розташувалися біля нього табором, і воювали супроти нього.

35І захопили його того ж дня, і винищили його мечем, кожну душу, що була в ньому, того ж таки дня, винищив він (Ісус), як учинив із Лахішом.

36І рушив Ісус і всі ізраїльтяни з ним із Еґлону до Хеврону, і воював супроти нього.

37І захопили його і винищили його мечем, і царя його, і всі міста його, і кожну душу, що була в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би, як учинив він з Еґлоном: винищив його і всі душі, що були в ньому.

38Відтак завернув Ісус і увесь Ізраїль на Девір і воював супроти нього.

39І захопив його, і царя його, і всі міста його, і понищили їх мечем, і винищили всяку душу, що була в ньому. Ніхто не залишився, хто зацілів би. Як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Девіром і царем його, і як учинив із Лівною і царем її.

40І звоював Ісус усю землю: нагірний край і Неґев, і Шефелу й підгір’я, і всіх царів їхніх, нікого не лишив, хто зацілів би, і все, що дихало, винищив, як наказав Господь, Бог Ізраїля.

41І винищив їх Ісус від Кадеш-Барнеа до Ґази, і всю землю Ґошен аж до Ґівону.

42І всіх царів цих і землю їхню Ісус захопив воднораз; бо Господь, Бог Ізраїлів, воював за Ізраїля.

43Потім Ісус і всі ізраїльтяни з ним повернулися до табору в Ґілґал.

← Chapter 9 Jump to: Chapter 11 →