Joshua 14

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 13 Jump to: Chapter 15 →

1Ось що дістали у спадок сини Ізраїля на землі ханаанській, що розподілили їм у спадок Елеазар священик та Ісус, син Навинів, і старшини поколінь у колінах синів Ізраїля.

2За жеребом був спадок їхній, як наказав Господь через Мойсея дев’яти колінам і половині коліна Манасіїного.

3Бо двом колінам і половині коліна Манасіїного Мойсей дав спадок за Йорданом; а левитам не дав спадку поміж ними.

4Бо від синів Йосипових вийшло двоє колін: Манасіїне і Ефраїмове; а тому вони й не дали левитам частки на землі, а лише міста для осідку з передмістями їхніми для худоби їхньої та інших потреб.

5Як наказав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, коли ділили на володіння землю.

6Сини Юдині прийшли в Ґілґал до Ісуса і сказав йому Калев, син Єфуннеїв, кенезіянин: Ти знаєш, що говорив Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барнеа.

7Мені було сорок літ, коли Мойсей, слуга Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа оглянути землю; і я приніс йому у відповідь, що було в мене на серці.

8Брати мої, котрі ходили зі мною, посіяли острах в серце народу; а я не відступився од Господа, Бога мого.

9І присягався Мойсей того дня і сказав: Земля, котрою ступала нога твоя, буде спадком тобі і дітям твоїм навіки; бо ти не відступився од Господа, Бога мого.

10Таким чином Господь зберіг мені життя, як він говорив; уже сорок п’ять років минуло від того часу, коли Господь сказав Мойсеєві ці слова, й Ізраїль ходив пустелею; а тепер, мені вісімдесят п’ять років.

11Але й нині я так само дужий, як і тоді, коли посилав мене Мойсей; скільки тоді було в мене сили, стільки ж і зараз є для того, щоб воювати, та виходити і входити.

12Отож, дай мені цю гору, про котру говорив Господь того дня; бо ти чув того дня, що там живуть сини енакові, і міста в них великі й укріплені; якщо Господь буде зі мною, то я прожену їх, як говорив Господь.

13Ісус благословив його, і дав у спадок Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон.

14Таким чином Хеврон залишився спадком Калева, сина Єфуннеєвого, кенезіянина, до сього дня, за те, що він не відступився од волі Господа, Бога Ізраїлевого.

15Ім’я Хевронові передніше було Кір’ят-Арба, так називався поміж енаками один чоловік найбільшого зросту. І земля заспокоїлася од війни.

← Chapter 13 Jump to: Chapter 15 →