Proverbs 8

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →

1Чи не премудрість закликає? І чи не розум підносить голос свій?

2Вона постає на високих місцях, при дорозі, на перехрестях;

3Вона кличе біля брами, що на вході до міста, а також біля дверей.

4До вас, люди, озиваюся я, і до синів людських голос мій!

5Навчіться, неуки, здоровому глуздові, і невігласи – розумові.

6Слухайте, тому що я буду казати важливе; і мовлене устами моїми – правда;

7Бо істину мовить язик мій, і нечестя – мерзота для уст моїх.

8Усі слова уст моїх справедливі; немає в них підступу і лукавства;

9Усі вони зрозумілі для розумного і справедливі для тих, що шукають знання.

10Прийміть повчання моє, а не срібло; краще знання, аніж чисте золото;

11Тому що мудрість ліпша від перлів, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.

12Я, премудрість, мешкаю з розумом, і шукаю розважливого знання.

13Страх Господній – ненавидіти зло, пихатість і зарозумілість та лихий шлях і підступні уста я ненавиджу.

14У мене світло правди; я – розум; у мене – сила.

15Мною царі царюють і володарі узаконюють правду.

16Мною урядують старшини і вельможні, і всі судді землі.

17Тих, що люблять мене, я люблю, а ті, що шукають мене, знайдуть мене;

18Багатство і слава у мене, скарб тривкий і правда;

19Плоди мої ліпші від золота, і золота найчистішого, і користі від мене більше, аніж від добірного срібла.

20Я ходжу шляхами правди, стежками правосуддя,

21Щоб надати суттєву маєтність тим, що люблять мене, і скарбниці їхні я виповнюю.

22Господь мав мене за початок шляху Свого, передніше творінь Своїх, од віку.

23Од віку я помазана, від початку, раніше від буття землі.

24Я народилася, коли ще не було безодень, коли ще не було джерел, виповнених водою.

25Я народилася раніше, аніж потверджені були гори, передніше пагорбів,

26Коли ще Він не утворив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.

27Коли Він учиняв небеса, я була там. Коли Він проводив колову рису по обличчю безодні;

28Коли потверджував угорі хмарини, коли зміцнював джерела безодні.

29Коли давав морю настанови, щоб вода не переступала берегів його, як закладав підвалини землі;

30Тоді я була при Ньому художницею і була втіхою щодня, веселилася перед лицем Його повсякчас.

31Радіючи на земному прузі Його, і радість моя була з синами людськими.

32Отож, дітоньки, послухайте мене; і блаженні ті, котрі пильнують шлях мій!

33Послухайте повчання, і будете мудрі, і не відступайте від нього.

34Блаженна людина, котра мене слухає, пильнуючи щодня біля брами моєї, і стоїть на сторожі біля дверей моїх!

35Тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя і дістане благодать від Господа.

36А той, що грішить супроти мене, завдає шкоди душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть.

← Chapter 7 Jump to: Chapter 9 →