bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Numbers 11
Numbers 11
Ukrainian 2011
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 12 →
1
І народ почав нарікати перед Господом на злі обставини. І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, і розгорівся між ними Господній вогонь і поглинув якусь частину табору.
2
Тож народ заволав до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і вогонь ущух.
3
І названо те місце Загорання, бо між ними розгорівся Господній вогонь.
4
Натовп різношерстих людей, які були між ними, сповнилися сильною пожадливістю і, сівши, вони заплакали, а разом з ними — і ізраїльські сини, та й сказали: Хто нас нагодує м’ясом?
5
Ми згадуємо рибу, яку їли даром в Єгипті, огірки, дині, порей, цибулю і часник.
6
Тепер же наша душа зів’яла; нічого немає перед нашими очима — лише одна манна.
7
А манна — мов насіння коріандру, а на вигляд, як гірський кришталь.
8
А народ ходив і збирав; і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і варили її в горщику, і робили з неї коржики, і був смак її — наче смак коржів, приготованих на олії.
9
Тож коли на табір вночі спадала роса, тоді випадала з нею і манна.
10
І Мойсей почув, як вони плакали у своїх групах — кожний біля своїх дверей. Господь запалав гнівом, і в очах Мойсея це було злом.
11
І Мойсей промовив до Господа: Навіщо Ти вчинив таке зло Своєму слузі, і чому я не знайшов милості у Твоїх очах, що Ти поклав нападки цього народу на мене?
12
Хіба я зачав у лоні весь цей народ, чи я їх породив, що Ти мені кажеш: Візьми їх на своє лоно, як годувальниця бере грудну дитину, щоб привести в край, котрий Я пообіцяв у клятві їхнім батькам?
13
Звідки в мене м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, кажучи: Дай нам м’яса, щоб ми наїлися!
14
Я сам не в змозі носити цей народ, бо дуже тяжкою для мене є ця справа.
15
Якщо ж Ти таким чином поступаєш зі мною, то вбий мене, якщо я знайшов милість у Твоїх очах, щоб мені не бачити мого страждання.
16
І тоді Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з ізраїльських старійшин, яких сам знаєш, що вони — старійшини народу та їхні книжники, і приведи їх до намету свідчення — хай стануть там з тобою.
17
Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, який на тобі, і покладу на них, і допомагатимуть тобі з нападками народу, і ти не нестимеш їх сам.
18
А народові скажеш: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом, кажучи: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож Господь дасть вам їсти м’ясо, і їстимете м’ясо.
19
Не один день будете їсти, і не два, ні п’ять днів, ні десять днів, ні двадцять днів.
20
Упродовж місяця будете їсти, поки не вийде з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, бо ви не послухалися Господа, Який є між вами, а плакали перед Ним, кажучи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?
21
А Мойсей відказав: Того народу, між яким є і я, — шістсот тисяч піших! А Ти сказав: Дам їм м’яса, і їстимуть упродовж місяця!
22
Хіба що вони поріжуть овець і волів, щоб їм вистачило? Чи вся морська риба буде зібрана для них, щоби було їм достатньо?
23
Та Господь сказав Мойсеєві: Хіба Господня рука не спроможна на це? Зараз же побачиш, чи захопить зненацька тебе Моє слово, чи ні!
24
Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова, і зібрав сімдесятьох чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.
25
А Господь зійшов у хмарі, і заговорив до нього. І взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Як тільки спочив на них Дух, то вони деякий час пророкували, та згодом перестали.
26
Та в таборі залишилося двоє чоловіків; ім’я одного — Елдад, ім’я другого — Модад; і на них спочив Дух, а вони були з тих, які були записані, та не пішли до намету, тож вони пророкували в таборі.
27
І прибіг юнак, і сповістив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Модад пророкують у таборі!
28
У відповідь Ісус, син Навина, — вибраний, який допомагав Мойсеєві, — сказав: Володарю Мойсею, заборони їм!
29
Та Мойсей йому відповів: Хіба не ревнуєш ти через мене? Хай же стане весь Господній народ пророками, коли Господь дасть йому Свого Духа!
30
І Мойсей пішов до табору з ізраїльськими старійшинами.
31
А від Господа вийшов вітер і навів перепелів з моря, і кинув на табір та довкола табору — на день ходи звідси і на день ходи звідти — на якихось два лікті від землі.
32
І встав увесь народ і весь день, усю ніч і весь наступний день збирав перепелів; хто мало назбирав — якихось десять мірок. І всі в’ялили їх собі на сушилках довкола табору.
33
Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.
34
І названо те місце Гробницями жадоби, бо там поховали ненаситних людей.
35
Від Гробниць жадоби народ вирушив до Асироту, і перебував народ у Асироті.
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 12 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36