bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2011
/
Numbers 17
Numbers 17
Ukrainian 2011
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 18 →
1
І промовив Господь до Мойсея
2
і до Елеазара, сина Аарона-священика: Зберіть мідні кадильниці з-поміж спалених, а цей чужий вогонь розсипте там, бо освятилися
3
кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І зробіть з них ковані пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед Господа, тож вони освятилися і стали знаком для ізраїльських синів.
4
І Елеазар, син Аарона-священика, взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони настелили їх на покриття жертовника, —
5
на згадку ізраїльським синам, щоб хтось сторонній, який не є нащадком Аарона, не підходив, щоб класти ладан перед Господом, аби не сталося з ним так, як з Коре і його бунтівною громадою, — як і сказав Господь через посередництво Мойсея.
6
А наступного дня ізраїльські сини нарікали на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви вигубили Господній народ!
7
І сталося, коли громада зійшлася разом проти Мойсея і Аарона, і накинулася на намет свідчення, — аж ось його покрила хмара, і з’явилася Господня слава.
8
Мойсей та Аарон вийшли на передню сторону намету свідчення.
9
І Господь заговорив до Мойсея і Аарона, кажучи:
10
Відділіться від цієї громади, і Я вигублю їх враз! І вони впали на свої обличчя.
11
І Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип на нього ладану, і неси швидко в табір, і помолися за них! Бо вийшов з-перед Господа гнів, щоб почати знищувати народ.
12
І взяв Аарон, як і сказав йому Мойсей, та побіг до табору. А вже почалося вигублення народу. Тож він насипав ладану і помолився за народ.
13
Він став між мертвими та живими — і пагуба припинилася.
14
А тих, хто помер під час пагуби, було чотирнадцять тисяч сімсот, не рахуючи тих, які померли через Коре.
15
Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в намет свідчення, — пагуба припинилася.
16
І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
17
Звернися до ізраїльських синів, і візьми в них посохи, — посох з кожного роду по батьківській лінії; від усіх їхніх старійшин — за їхніми родами по батьківській лінії — дванадцять посохів; ти напиши ім’я кожного з них на його пососі.
18
А ім’я Аарона напиши на пососі Левія, бо є лише один посох, його і дадуть згідно з племенем по їхній батьківській лінії.
19
І покладеш їх в наметі свідчення, перед Свідченням, — там, де Я дам тобі Себе пізнати.
20
І станеться так, що в чоловіка, якого Я виберу, розквітне посох. Тож Я усуну з-перед Себе нарікання ізраїльських синів, яким вони нарікають на вас.
21
Тож Мойсей звернувся до ізраїльських синів, і всі їхні старійшини віддали йому свої посохи, — по одному посоху від кожного старійшини — за кількістю старійшин згідно з їхніми родами по батьківській лінії: дванадцять посохів, і посох Аарона був між їхніми посохами.
22
І Мойсей поклав посохи перед Господом у наметі свідчення.
23
А наступного дня сталося таке: Мойсей і Аарон увійшли в намет свідчення, — аж ось розквіт посох Аарона з дому Левія! Він пустив пагінці й зацвів квітами й уродив горіхи.
24
Мойсей же виніс усі посохи від Господньої присутності до всіх ізраїльських синів; вони роздивилися, і кожний узяв свій посох.
25
І сказав Господь до Мойсея: Поклади посох Аарона перед Свідченням, нехай зберігається він як знак для бунтівних синів. І хай припинять свої нарікання на Мене, — тоді не помруть!
26
І Мойсей з Аароном зробили так, як заповів Господь Мойсеєві, — так вони і зробили.
27
І промовили ізраїльські сини до Мойсея, кажучи: Ось ми повністю гинемо, пропадаємо, ми зовсім винищені.
28
Кожний, хто тільки доторкається до Господнього намету, гине. Невже ми зовсім вимремо?
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 18 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36