bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Genesis 18
Genesis 18
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 17
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 19 →
1
Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.
2
Підвів він свої очі та глянув - три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі,
3
та й каже: "Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого.
4
Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом.
5
Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги." А вони відповіли: "Зроби так, як сказав."
6
Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: "Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць."
7
По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його.
8
Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.
9
І промовили вони до нього: "Де Сара, твоя жінка?" Він відповів: "Ось тут у наметі."
10
(Один) і каже: "Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина." А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього.
11
Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок.
12
Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."
13
Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!"
14
Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."
15
Сара ж перечила, кажучи: "Я не сміялася" - бо вона злякалась. Та він сказав: "Ні, ти таки сміялась."
16
Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх.
17
При тому Господь думав: "Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю?
18
З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі.
19
Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому."
20
Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.
21
Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати."
22
І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом.
23
Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?
24
Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому?
25
Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?"
26
Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них."
27
Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох.
28
Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять."
29
І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока."
30
Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять."
31
Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох."
32
Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти."
33
Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.
← Chapter 17
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 43
Chapter 44
Chapter 45
Chapter 46
Chapter 47
Chapter 48
Chapter 49
Chapter 50
Chapter 19 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50