Song of Solomon 4

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →

1Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.

2Зуби твої, мов стрижених овець отара, що з купелі виходять. Кожний з них має свою пару, ані одному її не бракує.

3Немов кармазинова стьожка, твої губи й твоя бесіда мила. Немов розрізане надвоє яблуко гранатове - твої скроні, за твоїм покривалом.

4Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв. Тисяча щитів на ній повисло, усе зброя відважних.

5Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці, які серед лілей пасуться.

6Покіль день дише холодочком і тіні утікають, зійду собі на гору мірри, на ладану горбочок.

7Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі!

8Ходи з Ливану, о дружино! Ходи, прилинь з Ливану; Поглянь з Амана-верховини із верховини Сеніру та Хермону - з барлогів лев'ячих, з гір леопардових.

9Ти полонила моє серце, моя сестро-дружино! Ти полонила моє серце одним лиш твоїм оком, однією перлиною твого намиста!

10Які ж бо твої любощі прекрасні, моя сестро-дружино! Які ж бо твої любощі хороші! Понад вино! І запах твоїх пахощів понад усі бальзами.

11З уст твоїх крапле медом, о дружино, мед і молоко у тебе під язиком, і запах твоїх шат, немов запах Ливану.

12Садок замкнений, моя сестра-дружина, садок замкнений, криниця під печаттю.

13Твої протоки зрошують сад гранатовий, де овочі препишні, квітучий кипр та троянди.

14Нард і шафран, пахуча троща й цинамон, усі дерева кадильні. Мірра, алое й усі бальзами щонайліпші.

15Ти джерело садів, криниця води живої; потоки, що з Ливану ринуть!

16Здіймись, північний вітре! Прилинь і ти, південний! Повій на сад мій, щоб його запахи рознеслись! Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні.

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →