Song of Solomon 7

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →

1Вернись, вернись, о Суламіто! Вернись, вернись, щоб нам на тебе подивитись!

2Які бо гарні твої ноги у сандалях, дочко княжа! Круглота твоїх стеген, неначе ланцюгові кільця, робота рук мистецьких.

3Пупок твій - кубок круглий, вина замішаного в ньому не бракує. Лоно твоє - ворох пшениці, оточений лілеями навколо.

4Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток, близняток олениці.

5Шия твоя, мов вежа із слонокости. Очі твої, немов ставки у Хешбоні при Бат-Раббім воротях. Ніс твій, немов вежа ливанська, що дивиться на бік Дамаску.

6А голова на тобі, мов Кармель той: волосся на тобі, неначе пурпура, - цар в її заплітках упіймався.

7Яка ж бо ти прекрасна, яка мила о моя люба у розкошах!

8Станом твоїм нагадуєш ти пальму, грудьми твоїми виноградні грона.

9Я мовив: Я вилізу на пальму, вхоплю з плодами її гілку! Хай груди твої будуть, мов грона виноградні, а запах твого подиху, мов запах яблук.

10Твоя розмова, мов вино добірне, що по устах моїх і по зубах стікає.

11Я - для мого любого, і до мене звернене все його бажання.

12Ходи, мій любий! Ходім у поле, та заночуймо у селах.

13Устаньмо у виноградниках раненько, гляньмо, чи виноград броститься, чи його квіт відкрився, чи зацвіли вже яблуні гранатові. Там обдарую я тебе любов'ю.

14Мандраґори свій запах розливають при наших дверях усякі плоди якнайкращі, нові та й старі теж, що я для тебе, любий мій, сховала.

← Chapter 6 Jump to: Chapter 8 →