Song of Solomon 8

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 7 Jump to:

1Якби ж то ти був мені братом, що ссав груди матері моєї! Я, стрінувши тебе на вулиці, могла б тебе обняти і мене б не ганьблено.

2Я повела б тебе, я привела б тебе у дім матері моєї; ти мене навчав би. Я б тебе напоїла вином пахучим, солодким суслом моїх гранатових яблук.

3Ліва рука його під головою в мене, а права мене обнімає.

4Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, не будіть, не розбуджуйте моєї любої, покіль вона того не схоче.

5Хто це, що сходить від пустині, на свого любого опершись?

6Поклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її - вогненні стріли, правдиве полум'я Господнє.

7Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої.

8Є в нас сестричка невеличка, грудей вона не має. Що нам робити з нашою сестрою, як прийдуть старости до неї?

9Як вона - мур, збудуймо на ньому башту срібну. Як вона - двері, ми зробимо для них кедрові стулки.

10Я - мур, і мої груди мов ті башти, тоді в його очах я була мов та, що знайшла спокій.

11Був у Соломона виноградник у Ваал-Гамоні. Він дав був сторожам той виноградник, і кожний мав принести за плоди з нього по тисячі срібних.

12Мій виноградник, що мені належить, перед очима в мене. Та тисяча для тебе, Соломоне, а двісті - сторожам його плоду.

13О ти, що в садах живеш! Товариші уважно слухають твій голос. Дай же мені його почути!

14Втікай, мій любий! Будь, як олениця або оленятко на горах бальзамових.

← Chapter 7 Jump to: