bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Matthew 13
Matthew 13
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 12
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 14 →
1
Того ж дня Ісус вийшов з дому і сів біля моря.
2
Та й зібралось до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сів, а весь народ стояв на березі.
3
І Він навчав їх багато притчами, кажучи: «Ось вийшов сіяч сіяти;
4
і, коли він сіяв, одні зерна впали край дороги, і налетіли птахи, і повидзьобували їх.
5
Інші ж упали на грунт кам'янистий, де небагато було землі, і скоро посходили, бо земля була неглибока.
6
Коли ж зійшло сонце, зів'яли і, не маючи коріння — всохли.
7
Інші ж упали між тернини, і виросла тернина, і заглушила їх.
8
Інші ж упали на добру землю і принесли плід: одні в стократ, другі в шістдесят, інші ж в тридцять.
9
Хто має вуха слухати, нехай слухає!»
10
І підійшли учні і запитали Його: «Чому Ти говориш до них притчами?»
11
Тоді Він пояснив їм: «Тому, що вам дано знати таємниці Царства Небесного, а їм же не дано.
12
Бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, в того відніметься і те, що має.
13
Я тому говорю їм притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують і не розуміють.
14
І збувається над ними пророцтво Ісайї, яке говорить: 'Слухом почуєте, та не зрозумієте; очима дивитись будете, та не побачите'.
15
Бо затверділо серце народу цього, й вони вухами туго чують, і очі свої заплющили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх.
16
Ваші ж очі блаженні, тому що бачать, і вуха ваші, тому що чують.
17
Бо по правді кажу вам, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, та чути те, що ви чуєте, і не чули.
18
Послухайте притчу про сіяча.
19
До кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в серці його — ось кого означає посіяне при дорозі.
20
А посіяне на кам'янистому грунті, це той, хто чує слово і негайно з радістю приймає його,
21
але не має кореня в собі і є нестійкий; коли ж приходить скорбота або гоніння за слово, зараз же спокушається.
22
А посіяне в тернах, це той, хто слухає слово, та клопоти світу цього і омана багатства заглушують слово, і воно залишається безплідним.
23
Посіяне ж на добрій землі, це той, хто слухає слово і розуміє, і приносить плід в стократ, інший в шістдесят, а інший в тридцять».
24
Ще іншу притчу Він запропонував їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, котрий посіяв добре насіння на ниві своїй.
25
Коли ж люди спали, прийшов ворог його, посіяв між пшеницею кукіль і пішов.
26
Коли ж зійшло збіжжя і показався колос, появився тоді і кукіль.
27
Прийшли слуги господаря і сказали йому: 'Пане, чи ж не добре насіння сіяв ти на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?'
28
Він же відповів їм: 'Це зробив чоловік — ворог'. Слуги запитали його: 'Чи хочеш, щоб ми пішли і його випололи?'
29
Він же відповів їм: 'Ні, щоб, виполюючи кукіль, ви не вирвали разом і пшениці.
30
Нехай ростуть разом до жнив, а в жнива я скажу женцям: зберіть перше кукіль і пов'яжіть в снопи, щоб їх спалити, а пшеницю зберіть у клуню мою'».
31
Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посіяв на полі своїм.
32
Хоч воно найменше з усього насіння, але, як виросте, буває більше усіх злаків і навіть стає деревом, так що прилітає птаство небесне і ховається у віттях його».
33
Іншу притчу Він сказав їм: «Царство Небесне подібне до розчини, яку жінка бере і кладе на три мірки муки, аж поки не вкисне все».
34
Все це Ісус говорив людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм,
35
щоб справдилося сказане через пророка, котрий сказав: «Відкрию в притчах уста Мої, розповім про приховане від створення світу».
36
Тоді Ісус відпустив народ і ввійшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Поясни нам притчу про кукіль на полі».
37
Він же пояснив їм: «Сіяч доброго насіння — це Син Людський,
38
а поле — це світ; добре насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого;
39
ворог, який посіяв їх, є диявол; жнива — кінець світу, а женці — це ангели.
40
Отож, як збирається кукіль і палиться вогнем, так буде наприкінці світу цього:
41
Син Людський пошле ангелів Своїх, і зберуть вони із Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня,
42
та й вкинуть їх у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів.
43
Тоді праведники засяють, як сонце в Царстві Отця свого. Хто має вуха слухати, нехай слухає.
44
Ще Царство Небесне подібне до скарбу, захованого на полі, який чоловік, знайшовши, приховав і, радіючи з того, йде і продає все, що має, та й купує те поле.
45
Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрих перлин.
46
І, знайшовши одну дорогоцінну перлину, він пішов і продав усе, що мав, і купив її.
47
Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який захопив риби всякого роду.
48
І як наповнився, то витягли його на берег і, сівши, вибрали, що добре в корзини, а погане викинули геть.
49
Так буде і при кінці світу: вийдуть ангели та й відділять злих зпоміж праведних.
50
І вкинуть їх у піч вогненну: там буде плач і скрегіт зубів».
51
І Ісус запитав їх: «Чи зрозуміли все це?» Вони відповіли: «Так, Господи!»
52
Він же сказав їм: «Тому кожний книжник, навчений Царству Небесному, подібний до господаря дому, який виносить із свого скарбу нове та старе».
53
І, коли Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.
54
І, прийшовши у Свою батьківщину, навчав їх у синагозі, так що вони дивувались і казали: «Звідки в Нього така мудрість і сила?
55
Хіба Він не син тесляра? Хіба не Його мати зветься Марія? А брати Його: Яків, Йосиф, Симон та Іуда?
56
І сестри Його хіба не всі з нами? Звідки ж у Нього все це?»
57
І спокушались Ним. Ісус же їм сказав: «Не буває пророка без честі, хіба тільки на батьківщині своїй і в домі своїм».
58
І не вчинив там багато чудес через їхнє невір'я.
← Chapter 12
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 14 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28