bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Matthew 26
Matthew 26
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 25
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 27 →
1
Коли Ісус скінчив усі ці слова, то сказав учням Своїм:
2
«Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп'яття».
3
Тоді зібрались первосвященики і книжники, і старійшини народу в домі первосвященика, на ім'я Каіяфа,
4
і радилися, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
5
Але говорили: «Тільки не в свято, щоб не сталось заколоту в народі».
6
Коли ж Ісус був у Віфанії, в домі Симона прокаженого,
7
підійшла до Нього жінка з алебастровою посудиною мира дорого цінного і вилила миро Йому, возлежалому, на голову.
8
Побачивши це, учні його обурилися і сказали: «Навіщо таке марнотратство?
9
Бо можна було б продати це миро за велику ціну і роздати гроші вбогим».
10
Але Ісус, зрозумівши це, сказав їм: «Чого бентежите жінку? Вона добре діло зробила Мені.
11
Бо вбогих завжди матимете з собою, а Мене не завжди будете мати.
12
Виливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене на похорон.
13
Істинно кажу вам: де б не проповідувалось Євангеліє це по всьому світу, сказано буде на згадку про неї і про те, що вона зробила».
14
Тоді один з дванадцятьох, званий Іуда Іскаріот, пішов до первосвящеників
15
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я вам видам Його?» Вони виплатили йому тридцять срібняків.
16
З того часу він шукав нагоди видати Його.
17
У перший день Опрісноків учні підійшли до Ісуса і запитали: «Де накажеш нам приготувати Тобі пасху?»
18
Він відповів: «Підіть у місто до такого-то і скажіть йому: 'Учитель говорить: час Мій близький, в тебе справлю пасху з учнями Моїми'».
19
Учні зробили, як Ісус звелів їм, і приготували пасху.
20
Коли ж настав вечір, Він возліг з дванадцятьма учнями;
21
і коли вони їли, сказав: «Істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене».
22
Вони дуже засмутилися і почали говорити Йому, кожний з них: «Господи, чи не я?»
23
Він же сказав у відповідь: «Хто опустить зі Мною руку в чашу, той зрадить Мене.
24
Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, котра Сина Людського видасть. Ліпше було б такій людині не народитися».
25
А Іуда, зрадник Його, запитав: «Чи не я, Вчителю?» Ісус відповів йому: «Ти сказав».
26
Коли вони їли, Ісус взяв хліб, поблагословив, поламав і, роздаючи учням, сказав: «Прийміть, споживайте, це — тіло Моє».
27
І, взявши чашу, подякував, подав їм і сказав: «Пийте з неї всі,
28
бо це — кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29
Кажу вам, що відтепер не буду пити від плоду цього виноградного, аж доки не буду пити з вами знову в Царстві Отця Мого».
30
І, відспівавши, вони пішли на гору Оливну.
31
Тоді Ісус говорить їм: «Всі ви спокуситесь через Мене ночі цієї, бо написано: 'Поражу пастиря, і розбіжаться вівці отари'.
32
По воскресінні ж Моїм попереджу вас у Галілеї».
33
Петро сказав Йому у відповідь: «Хоч би і всі спокусились Тобою, я ніколи не спокушусь!»
34
Ісус сказав йому: «Істинно кажу тобі: цієї ночі, перше ніж за співає півень, ти тричі відречешся від Мене».
35
Петро говорить Йому: «Хоч би я мав померти з Тобою, я не відречуся від Тебе!» Так говорили і всі учні.
36
Тоді Ісус приходить з ними на місце, яке називається Гефсиманією, і каже учням: «Посидьте тут, поки Я піду і помолюся там».
37
І, взявши з Собою Петра і обох синів Зеведеєвих, почав сумувати і тужити.
38
Тоді говорить їм Ісус: «Душа Моя сумує смертельно: залишіться тут і пильнуйте зі Мною».
39
І, відійшовши трохи, впав Він долілиць і молився, кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша Мене! Проте не як Я хочу, а як Ти».
40
І приходить до учнів і, знайшовши їх сплячими, говорить Петрові: «Чи так не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
41
Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу: дух бадьорий, а тіло немічне».
42
Знову, вдруге, Він відійшов і молився, кажучи: «Отче Мій, коли не може чаша ця минути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя!»
43
І, прийшовши, знову знаходить їх сплячими, бо в них обважніли очі.
44
І, залишивши їх, пішов знову і молився втретє, кажучи те саме слово.
45
Тоді приходить до учнів Своїх і каже їм: «Ви все ще спите і спочиваєте? Ось настав час, і Син Людський віддається в руки грішників.
46
Вставайте, підемо: ось наблизився зрадник Мій!»
47
І коли Він ще говорив, ось Іуда, один з дванадцяти, прийшов, а з ним багато народу з мечами і киями, від первосвящеників і старійшин народних.
48
Зрадник же Його дав їм знак, кажучи: «Кого поцілую, той і є, беріть Його».
49
І зараз же підійшов до Ісуса і сказав: «Радій, Учителю». І поцілував Його.
50
Ісус сказав йому: «Друже, чого ти прийшов?» Тоді вони приступили і наклали руки на Ісуса, і взяли Його.
51
І ось один з тих, що був з Ісусом, простигши руку, вихопив меч свій і, вдаривши раба первосвященика, відтяв йому вухо.
52
Тоді Ісус сказав йому: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меч, від меча і загинуть!
53
Чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені більше ніж дванадцять легіонів ангелів?
54
Як же тоді збудуться Писання, що так повинно статися?»
55
В той час Ісус сказав до народу: «Немов на розбійника вийшли ви з мечами і киями взяти Мене; кожний день Я сидів з вами в храмі, навчаючи вас, і ви не брали Мене.
56
Це ж усе сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, повтікали.
57
Ті ж, що взяли Ісуса, повели Його до Каіяфи, первосвященика, де зібралися книжники і старійшини.
58
Петро йшов слідом за Ним здалеку, до двору первосвященика; і, ввійшовши в двір, сів зі слугами, щоб побачити кінець.
59
Первосвященики і старійшини та весь синедріон шукали лжесвідчень на Ісуса, щоб засудити Його на смерть.
60
І не знаходили, хоч багато лжесвідків приходило. Але, нарешті, прийшли два лжесвідки
61
і сказали: «Він казав: 'Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні збудувати його'».
62
Первосвященик встав і сказав Йому: «Нічого не відповідаєш? Що вони проти Тебе свідчать?»
63
Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: «Заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?»
64
Ісус каже йому: «Ти сказав; навіть скажу вам: віднині ви побачите Сина Людського сидячого по правиці Сили і грядущого на хмарах небесних».
65
Тоді первосвященик роздер одежу свою і сказав: «Він богохульствує! Навіщо нам ще свідків? Ось, тепер ви чули богохульство Його!
66
Як вам здається?» Вони ж сказали у відповідь: «Повинен смерті!»
67
Тоді плювали Йому в лице і били Його по щоках, інші ж били Його киями
68
і казали: «Пророкуй нам, Христе, хто вдарив Тебе?»
69
Петро ж сидів на подвір'ї. І підійшла одна служниця і сказала: «І ти був з Ісусом Галілеянином».
70
Але він відрікся перед усіма і сказав: «Не знаю, що ти говориш».
71
Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша і каже присутнім там: «Цей був з Ісусом Назарянином».
72
Він знов відрікся з клятвою, що не знає Цього Чоловіка.
73
Трохи згодом, підійшли ті, що стояли там і сказали Петрові: «Справді, і ти з них, бо мова твоя виявляє тебе».
74
Тоді він став клястися та божитися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень.
75
І Петро згадав слово сказане йому Ісусом: «Перше ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від Мене». І, вийшовши геть, гірко заплакав.
← Chapter 25
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 27 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28